У статті аналізується чинний Закон України «Про судоустрій і статус суддів», який змінив дух і букву Конституції у питаннях правосуддя. Зазначено, що обмежений законом у своїх повноваженнях Верховний Суд України не може виконувати покладених на нього Конституцією України і чинними законами координуючу, методологічну, об’єднуючу і контрольнонаглядову функції для забезпечення якості законності і правопорядку в країні. Зроблено висновок, що необхідно наводити лад у судовій системі. І починати треба з утвердження місця і ролі Верховного Суду України як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції. Його повноваження і ревізійна функція з розгляду справ цивільної, адміністративної, кримінальної і господарської юрисдикцій мають бути закріплені в Конституції України.