У статті пропонується епістемологічний аналіз методики розгляду Європейським судом з прав людини справ, які стосуються заборони дискримінації. Обґрунтовується висновок про ціннісний характер оцінок ЄСПЛ при використанні ним антидискримінаційного алгоритму і відносно підпорядковану роль, що її відіграють у судовому оцінюванні раціональні елементи. Ключові складові алгоритму (тести на порівнянність, виправданість і домірність) вимагають від Суду використання ціннісного оцінювання. Тому є підстави розглядати судовий алгоритм перевірки на недискримінацію не стільки як інструмент логічного аналізу правової ситуації, скільки як спосіб упорядкування і форму презентації результатів ціннісного оцінювання. За такої ситуації практично єдиним критерієм раціональності результатів такого оцінювання залишається процедурний: прийняття рішення більшістю членів суддівської колегії.