У статті досліджується питання щодо нормативно-правової регламентації порядку відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. Аналізується історія розвитку законодавства із зазначеного питання, розкривається зміст і функціональне призначення діяльності з відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. Акцентується увага на недосконалості положень сучасної законодавчої конструкції. Пропонується розроблена автором теоретична модель відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.