У статті аналізуються методи набуття практичних навичок студентами-юристами, наголошується на необхідності запровадження інтерактивних методик, оволодіння студентами технікою юридичної аргументації, діловою юридичною мовою. Автор звертається до історичного та зарубіжного досвіду, виявляє «вузькі місця» у практичній підготовці студентів-юристів, обґрунтовує доцільність більш активного запровадження студентських юридичних клінік.