Статтю присвячено дослідженню сучасних тенденцій розвитку кримінального процесу України в контексті практики Європейського суду з прав людини. Оскільки саме прецедентне право цього міжнародного суду покликане здійснювати визначальний вплив на здійснення забезпечення сталості та єдності судової практики Верховним Судом і знаходити своє втілення, наприклад, у правових висновках у законних, обґрунтованих і вмотивованих постановах найвищого суду у системі судоустрою України. Особливу увагу приділено розробленим ЄСПЛ мінімальним гарантіям, які повинні бути встановлені в національному законодавстві з метою уникнення зловживання владою у випадках, коли законний привілейований матеріал було отримано за допомогою негласних слідчих розшукових дій. З’ясовано, що у разі виникнення ситуації у кримінальному провадженні щодо реалізації обвинуваченим права на особистий допит свідків національні суди, зокрема й Верховний Суд, повинні враховувати відповідні принципи, утворені ЄСПЛ.