Статтю присвячено проблемним питанням використання арбітражними керуючими інституту представництва для залучення інших осіб із метою забезпечення реалізації власних повноважень. Проведено класифікацію прав та обов’язків арбітражного керуючого, на підставі чого проаналізовано можливість використання інституту представництва окремо щодо кожної групи повноважень. Досліджено правові позиції судів, викладені в судових рішеннях та актах роз’яснювального характеру. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».