У статті досліджується проблематика особливостей доказування у спеціальному досудовому розслідуванні, а саме при розгляді слідчим суддею клопотання про здійснення спеціаль ного досудового розслідування, а також у контексті сторони захисту як суб’єкта доказування. Виділено два види локального предмета доказування при розгляді слідчим суддею клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування: загальний (на основі положень глави 241 Кримінального процесуального кодексу України) та спеціальний локальний предмет доказування (на основі п. 201 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України), які містять як елементи підстави та умови здійснення спеціального досудового розслідування, так і відповідність змісту клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування вимогам КПК України. Обґрунтовано, що для створення правового підґрунтя для надання показань (пояснень) підозрюваним під час спеціального досудового розслідування слід запровадити у КПК України та використовувати механізм афідевіту, який слугуватиме додатковою (відносно відеоконференції) гарантією реалізації процесуального права підозрюваного — права давати показання, пояснення, що є необхідною умовою реалізації права на справедливий судовий розгляд.