Стаття присвячена дослідженню правової природи зарахування зустрічних однорідних вимог, мораторію на задоволення вимог кредиторів та їх співвідношенню між собою. Проведено аналіз характерних особливостей таких підстав припинення зобов’язання, як виконання та зарахування зустрічних однорідних вимог. Розкрито сутність зарахування зустрічних однорідних вимог як підстави припинення грошового зобов’язання, що не пов’язана з його виконанням. Надано відповідь на запитання: чи відбувається під час зарахування зустрічних однорідних вимог у відносинах неспроможності (банкрутства) стягнення на підставі виконавчих документів? Проаналізовано характер звернених до зарахування зустрічних однорідних вимог, а також досліджено часові рамки застосування зарахування зустрічних однорідних вимог і введення  мораторію  на  задоволення вимог кредиторів.