У статті розглядаються питання, присвячені з’ясуванню системи сучасного трудового права України та його місця у вітчизняній системі права. Наголошується на соціаль ній природі цієї галузі права та багатогранності суспільних відносин, які формують її предмет. Власне завдяки предмету всі правові норми гуртуються за двома взаємодоповнюючими частинами — індивідуальним і колективним трудовим правом. Кожна з цих частин структурно поділяється на окремі інститути, норми яких регулюють близькі за характером суспільні відносини. При цьому індивідуальне трудове право використовує так званий обернено імперативний метод регулювання, а колективне трудове право — диспозитивний. У системі права України трудове право перебуває у складі соціального права, яке вважається групою галузей права водночас із публічним і приватним правом. На перспективу місце трудового права у системі права може змінитися з огляду на формування права зайнятості, де цій галузі відведено визначальну роль.