З’ясовано сутність стандартології як науки. Висвітлено мету, завдання та об’єкт стандартизації. Наведено види такої діяльності залежно від специфіки стандартів і змісту вимог, визначено її рівні. Розкрито поняття стандарту та здійснено його класифікацію. Зауважено, що особливе значення у національній правничій доктрині мають стандарти прав людини та їхній захист; європейські й міжнародні стандарти щодо права особи на правову допомогу; національні, міжнародні та європейські стандарти у сфері судочинства; стандарти правових інститутів. Охарактеризовано міжнародні, європейські та національні правові стандарти. Встановлено, що європейські стандарти є окремою категорією норм європейського права і складовою європейського правового стандарту. Зроблено висновок, що національна стандартизація має здійснюватися передусім з урахуванням міжнародних і європейських стандартів рекомендаційного чи обов’язкового характеру.