Responsive image
Назва статті Змішана республіка – напівпрезидентська форма правління?
Автори
Роман Мартинюк
Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 1 / 2018
Сторінки 172 - 183
Анотація

У державознавчій літературі для позначення змішаної республіканської форми правління часто використовують термін “напівпрезидентська респуб ліка”. Однак він зовсім не засвідчує відсутність у змішаної республіки власної сутності і самобутньої логіки організації державної влади чи її тяжіння до президентської форми правління з огляду на її нормативні ознаки або функціональні характеристики. Таке сприйняття сутності змішаної республіки дисонує з фактом принципової несхожості низки її конститутивних ознак з ознаками президентської форми правління, а тому не може мати науково прийнятного обґрунтування. Метою статті є аргументувати наукову некоректність використання терміна “напівпрезидентська республіка” для позначення змішаної республіканської форми правління. Притаманні змішаній республіці елементи парламентаризму дають підстави вважати, що у своїх загальних рисах організація державної влади в цій формі правління багато в чому тотожна організації державної влади в парламентарній республіці. Найважливішими рисами парламентаризму в змішаній республіці є конституційно встановлені обмеження засобів впливу президента на організацію та діяльність виконавчої влади, парламентський спосіб формування уряду, його парламентська відповідальність, інститут контрасигнатури. Загалом співвідношення елементів президенціалізму і парламентаризму в змішаній республіці здатне як зумовити її тяжіння до однієї з двох класичних республіканських форм правління, так і залишити її на однаковій “відстані” від них. З огляду на конститутивні ознаки змішаної республіканської форми правління, обґрунтовано вважати, що “напівпрезидентська республіка” – термін не надто вдалий для відображення сутності того, що ним позначається. Він більш придатний для позначення особливої перехідної президенціалізованої республіканської форми правління, яка у формально-правовому сенсі поєднує ознаки змішаної і президентської республік, однак функціонально зближається з останньою. Така перехідна форма правління, поширена серед держав пострадянського простору, у яких часто простежується досить еклектичне поєднання елементів президентської і змішаної республік, є справді напівпрезидентською республікою. Вона не змішана республіка, оскільки не має необхідного набору її юридичних ознак; і не президентська форма правління, оскільки містить окремі елементи змішаної республіки і не встановлює “жорсткого” поділу влади.

 

Ключові слова президентська республіка; парламентарна республіка; змішана республіка; напівпрезидентська республіка; парламентський спосіб формування уряду; парламентська відповідальність уряду; дуалізм виконавчої влади; інститут контрасигнатури
References

Bibliography 
 

Authored books 
1. Ardan F, Francija: gosudarstvennaja sistema [France: The State System] (Juridicheskaja literatura 1994) (in Russian). 
2. Chirkin V, Glava gosudarstva: sravnitelno-pravovoe issledovanie [Head of State: Comparative Law Study] (Norma 2010) (in Russian). 
3. Protasova V, Parlamentsjko-prezydentsjka respublika: sutnistj, osoblyvosti, riznovydy [Parliamentary-Presidential Republic: Essence, Features, Varieties] (Pravo 2009) (in Ukrainian). 
4. Simonishvili L, Formy pravlenija: istorija i sovremennost [Forms of Government: History and Modernity] (Flinta: MPSI 2007) (in Russian). 
5. Zaznaev O, Poluprezidentskaja sistema: teoreticheskie i prikladnye aspekty [Semi- Presidential System: Theoretical and Applied Aspects] (Kazanskij Gosudarstvennyj Universitet im Uljanova-Lenina 2006) (in Russian). 

Edited and transleted books 
6. Olejnykov S, ‘Forma derzhavy’ [‘State Form’] v Cvik M, Tkachenko V, Petryshyn O, Zaghaljna teorija derzhavy i prava [General Theory of State and Law] (Pravo 2002) (in Ukrainian). 
7. Sartori Dzh, Porivnjaljna konstytucijna inzhenerija: doslidzhennja struktur, motyviv i rezuljtativ [Comparative Constitutional Engineering: An Inquiry into Structures, Incentives and Outcomes] (O Moroz per, I Hrytsaik red, ArtEk 2001) (in Ukrainian). 
8. Zaznaev O, ‘Dihotomija versus trihotomija: problema tipologii sistem pravlenija v politologii’ [‘Dichotomy Versus Trichotomy: Typology Problem of Government Systems in Political Science’] v Farukshin M, Problemy politicheskoj Nauki [Problems of Political Science] (Centr Innovacionnyh Tehnologij 2005) (in Russian). 

Articles 
9. Chirkin V, ‘Netipichnye formy pravlenija v sovremennom gosudarstve’ [‘Atypical Forms of Government in Modern State’] (1994) 1 Gosudarstvo i pravo 109 (in Russian). 
10. Shatilo V, ‘Prezydent u mekhanizmi derzhavnoji vlady: dejaki pytannja vitchyznjanoji ta zarubizhnoji teoriji i praktyky’ [‘President in the State Power Mechanism: Some Issues of National and Foreign Theory and Practice’] (2014) 2 Visnyk Akademiyi advokatury Ukrajiny 12 (in Ukrainian). 

Thesis abstracts 
11. Protasova V, ‘Parlamentsko-prezydentska respublika: sutnist, osoblyvosti, riznovydy’ [‘Parliamentary-Presidential Republic: Essence, Features, Varieties’] (avtoref dys kand yuryd nauk, Nacionaljna Jurydychna Akademija Ukrajiny im Jaroslava Mudrogho 2008) (in Ukrainian). 

Dissertation 
12. Zaznaev O, ‘Poluprezidentskaja sistema: politiko-pravovoj analiz’ [‘Semi-Presidential System: Political and Legal Analysis’] (dis d-ra jurid nauk, Kazanskij gosudarstvennyj universitet im Uljanova-Lenina 2007) (in Russian). 

 

Електронна версія Завантажити