У статті проаналізовано передумови утворення, процеси становлення і розвитку Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), а також визначено її місце в історії національного державотворення. Метою статті є аналіз становлення та розвитку ЗУНР, визначення її місця в історії національного державотворення. Зазначено, що проголошення ЗУНР було знаковою подією у тисячолітній історії національного державотворення. Ця подія свідчила про реалізацію українським народом свого права на політичне самовизначення і відповідала тогочасним європейським та світовим стандартам і традиціям, які визнавали право народу на самовизначення. Проголошення ЗУНР мало епохальний вплив на формування українського народу і його боротьбу за національну гідність та державну незалежність у ХХ ст. Наголошено, що однією з вагомих причин падіння ЗУНР була військова агресія Польщі та Румунії. Крім цього, до краху призвели надзвичайно складні міжнародні обставини, підтримка післявоєнною Європою експансіоністських, загарбницьких дій щодо ЗУНР Польщі та Румунії. Власне, зовнішньополітичні фактори й були основ ною причиною загибелі обох українських держав: щодо Української Народної Республіки – це наступ російських більшовицьких військ, підтриманих місцевими більшовиками, що зайняли значну частину українських земель; щодо ЗУНР – це захоплення її території Польщею й Румунією. З внутрішніми негараздами та проблемами обидві українські держави напевне могли б впоратися, а ось із зовнішньою агресією з боку значно сильніших сусідів не змогли. Зазначено, що ЗУНР мала важливе історичне значення. Це була чергова спроба українського народу відновити державу, звільнитися від вікової влади чужинців, влади, яка різними способами нав’язувала своє панування, право, ідеологію, історію. Великим позитивом було й те, що ЗУНР формувалась як національна держава на демократичній основі: визнання народу джерелом влади, рівність усіх перед законом, прагнення забезпечити конституційне оформлення новоствореної держави, проголошення принципів поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, гарантування широких політичних і культурних прав національним меншинам та ін. Українці заявили про себе всьому світові як окрема нація, яка має право на власну державу. Значно підвищився рівень національної свідомості тогочасного українського народу. Українці здобули досвід державотворення, який міцно вкоренився в історичну пам’ять і став надбанням наступних поколінь борців за Українську державу, зокрема й ХХ ст. Історичне значення ЗУНР також полягає у тому, що було збережено ідентичність української нації й поглиблено процес українського державотворення. 

Bibliography
Authored books
1. Lutskyi M, Pravo i systema zakonodavstva Zakhidno-Ukrainskoi Narodnoi Respubliky:
monohrafiia [Law and Legislation System of the West Ukrainian People’s Republic:
Monograph] (Symfoniia forte 2015) (in Ukrainian).
2. Lytvyn M ta Naumenko K, Istoriia ZUNR [History of the ZUNR] (Olir 1995)
(in Ukrainian).
3. Tyshchyk B ta Boiko I, Istoriia derzhavy i prava Ukrainy [History of State and Law of
Ukraine]: akadem. kurs: pidruchnyk (In Yure 2015) (in Ukrainian).
4. Tyshchyk B, Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika (1918-1923). Istoriia derzhavy i
prava [The West Ukrainian People’s Republic (1918-1923). History of State and Law]
(Triada plius 2004) (in Ukrainian).
Edited books
5. Honcharenko V (red), Khrestomatiia z istorii derzhavy i prava Ukrainy: navchalnyi
posibnyk dlia studentiv yuryd. spets. vyshch. zakl. osvity [Reading Book on the History of
State and Law of Ukraine: Teaching Guide], t 2: Liutyi 1917-1996 rr. (vyd 2-he, pererob i
dop, In Yure 2000) (in Ukrainian).
6. Karpenko O (ker avt kol y vidp red), Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika. 1918-
1923. Dokumenty i materialy [The West Ukrainian People’s Republic (1918-1923).
History of State and Law], t 1. Zakhidno-Ukrainska Narodna respublika. 1918-1923:
Istoriia (Siversiia 2001) (in Ukrainian).
7. Lytvyn M, ‘Polska likvidatsiina komisiia’ [‘Polish Liquidation Commission’] v Smolii V
(holova redkol) ta in, Entsyklopediia istorii Ukrainy [Encyclopedia of History of Ukraine],
t 8 (Naukova dumka 2011) (in Ukrainian).

8. Tyshchyk B ta I Boiko, ‘Zakhidnoukrainska Narodna Respublika’ [‘The West Ukrainian
People’s Republic’] v Velyka ukrainska yurydychna entsyklopediia [The Great Ukrainian
Encyclopedia of Law], t. 1: Istoriia derzhavy i prava Ukrainy [History of State and Law of
Ukraine] (Pravo 2016) (in Ukrainian).
Journal articles
9. ‘Tymchasovyi osnovnyi zakon pro derzhavnu samostiinist ukrainskykh zemel
kolyshnoi Avstro-Uhorskoi monarkhii, ukhvalenyi Ukrainskoiu Natsionalnoiu Radoiu
na zasidanni dnia 13 lystopada 1918 r.’ [‘Temporary Fundamental Law on the State
Independence of the Ukrainian Lands of the Former Austro-Hungarian Monarchy
Adopted by the Ukrainian National Rada at the Meeting Dated November 13, 1918’]
(1918) Zbirnyk zakoniv, rozporiadkiv ta obizhnykiv proholoshenykh Derzhavnym
Sekretariiatom Zakh. Ukr. Nar. Respublyky 3-4 (in Ukrainian).
10. Kubiv S, ‘Stolittia svobody y nezlamnosti’ [‘A Century of Freedom and Invincibility’]
(2017) 3 Pravo Ukrainy 9-10 (in Ukrainian).
11. Tymchenko R, ‘Ievhen Petrushevych – lider Zakhidnoukrainskoi narodnoi respubliky
do 150-richchia z dnia narodzhennia ta 95-richchia z dnia utvorennia ZUNR) [‘Yevhen
Petrushevych – Leader of the West Ukrainian People’s Republic, on the 150th Birth
Anniversary and the 95th Anniversary from the Date of Establishment of the ZUNR’]
(2013) 5 Ukrainskyi istorychnyi zhurnal 143-156 (in Ukrainian).
12. ‘Vidozva Ukrainskoi Natsionalnoi Rady “Ukrainskyi narode!”’ [‘Appeal of the
Ukrainian National Rada “Ukrainian people!”’] (1918) 2 lystop Dilo 1-2 (in Ukrainian).
13. ‘Vstanovlennia vlady Ukrainskoi Natsionalnoi Rady v povitakh Skhidnoi Halychyny’
[‘Establishment of Authority of the Ukrainian National Rada in the Counties of Eastern
Galicia’] (1918) 6 lystop Dilo 1-2 (in Ukrainian).