Сучасний господарський процес містить чимало нововведень, зокрема й щодо розширення переліку доказів, за допомогою яких встановлюються обставини справи. Одним із нововведень став інститут свідків, який отримав неоднозначну оцінку науковців та юристів-практиків і породив питання щодо доцільності його існування та раціональності використання саме в господарському процесі. Означене викликає необхідність системного аналізу нормативного регулювання участі свідка в господарському процесі на предмет доцільності його впровадження, наявності недоліків унормування та виявлення специфічних ознак вказаного інституту за допомогою порівняння з регулюванням аналогічного інституту у цивільному та адміністративному процесах. Метою статті є системний і порівняльний аналіз інституту свідків у господарському процесі, виявлення та знаходження шляхів подолання вад законодавчого регулювання, обґрунтування доцільності запровадження інституту свідків у сучасному господарському процесі, а також викладення власних підходів щодо процедури участі свідка у господарському процесі. У дослідженні здійснено системний аналіз інституту свідків у господарському процесі, виявлено певні недоліки законодавчого регулювання та сформульовано пропозиції щодо його вдосконалення. Визначено специфіку регулювання інституту свідків при вирішенні господарсько-правових конфліктів на підставі порівняльного аналізу нормативного регулювання у господарському, цивільному та адміністративному процесах. Проаналізовано та обґрунтовано доцільність запровадження інституту свідків у сучасному господарському процесі України. Підсумки дослідження містять висновок автора щодо наявності сприятливого впливу новели господарського процесу – впровадження інституту свідків. Так, вказаний інститут забезпечує повноту доказів і розширює перелік існуючих засобів доказування у господарському процесі. Однак визначальним все ж таки є використання показань свідка як субсидіарного джерела доказів, що надає змогу, з одного боку, використовувати показання свідка у разі недостатності інших засобів доказування, а з другого – не брати їх до уваги як докази у разі наявності інших, належних доказів для підтвердження тих чи інших обставин, що мають значення для справи.

List of legal documents 
 

Legislation 
1. Hospodarskyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [The Commercial Procedural Code of Ukraine]: Zakon Ukrainy [the Law of Ukraine] vid 6 lystopada 1991 r. № 1798-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1992. № 6. St. 56 (in Ukrainian). 
2. Kodeks administratyvnoho sudochynstva [Code of Administrative Proceedings]: Zakon Ukrainy [the Law of Ukraine] vid 6 lypnia 2005 r. № 2747-IV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2005. № 35-36, 37. St. 446 (in Ukrainian). 
3. Tsyvilnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [The Civil Procedural Code of Ukraine]: Zakon Ukrainy [the Law of Ukraine] vid 18 bereznia 2004 r. № 1618-IV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2004. № 40-41, 42. St. 492 (in Ukrainian). 

Bibliography 
Journal articles 
4. Liutikov P ta Krasnova K, ‘Pokazannia svidka v hospodarskomu protsesi: vkotre pro neobkhidnist onovlennia zasobiv dokazuvannia’ [‘Witness Testimony in the Economic Process: Once Again on the Need to Update the Means of Proof’] (2015) 1 Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Pravo 148 (in Ukrainian). 
5. Stepanova T, ‘Svidok yak zasib dokazuvannia u hospodarskomu protsesi Ukrainy’ [‘Witness as a Means of Proof in the Economic Process of Ukraine’] (2003) 1 Visnyk hospodarskoho sudochynstva Ukrainy 168 (in Ukrainian).