Проблематика народовладдя перебуває на перетині багатьох соціальних наук – і соціології, і філософії, і політології, і, безперечно, юриспруденції. Саме науковий арсенал юриспруденції містить унікальний інструмент дослідження будь-яких суспільних процесів і явищ – теорію правовідносин. З точки зору теорії правовідносин будь-яке явище чи процес розглядається крізь призму суб’єктно-об’єктного зв’язку, що виникає, змінюється чи припиняється на підставі юридично визначених обставин (або сукупності, стану таких обставин) і характеризується наявністю специфічного змісту – взаємокореспондуючих прав та обов’язків. Не виняток у цьому контексті й народовладдя. Народовладдя доцільно розглядати у системі правовідносин як юридичну категорію, що входить у категорійний апарат конституційного права і становить принцип та інститут конституційного права, справляє свій вплив фактично на всі інші структурні елементи конституціоналізму, визначаючи парадигму конституційно-правового режиму держави.

Метою статті є визначення місця і ролі народовладдя у палітрі юридичних явищ і процесів.

Основними результатами дослідження стало дослідження народовладдя як, зокрема: правового принципу, правової гарантії, суб’єктивного права народу, об’єкта правовідносин та права, правового механізму і конституційно-правового інституту.

Автор доходить висновку, що кожний із наведених аспектів народовладдя потребує глибокого самостійного дослідження, чого наразі бракує у вітчизняній юриспруденції, і що може істотно розширити юридичні уявлення про цю цікаву юридичну дефініцію. Існуючі в Україні дослідження народовладдя, на жаль, не повною мірою розкривають комплексний характер категорії, що має значення не тільки для розвитку конституційного права як науки, а й є надзвичайно актуальними для практики законотворення та конституційної реформи у нашій країні. 

Bibliography

Authored books

1. Kelsen H, Vom Wesen und Wert der Demokratie (Tubingen 1920) (in German).

2. Mel’vil’ A, Demokraticheskie tranzity. Teoretiko-metodologicheskie i prikladnye aspekty [Democratic Transits. Theoretical, Methodological and Application Aspects] (1999) (in Russian).

3. Pshevorskij A, Demokratija i rynok. Politicheskie i jekonomicheskie reformy v Vostochnoj Evrope i Latinskoj Amerike [Democracy and the Market. Political and Economic Reforms in Eastern Europe and Latin America] (2000) (in Russian).

Edited and translated books

4. Kolodii A, ‘Pryntsypy prava: heneza, poniattia, klasyfikatsiia, mistse i rol u pravovii systemi Ukrainy’ [‘Principles of Law: Genesis, Concept, Classification, Place and Role in the Legal System of Ukraine’] v Pravova systema Ukrainy: istoriia, stan ta perspektyvy [Legal System of Ukraine: History, State and Prospects], t 1: Metodolohichni ta istorykoteoretychni problemy formuvannia i rozvytku pravovoi systemy Ukrainy [Methodological and Historical Theoretical Issues of Ukraine’s Legal System Establishment and Development] (Tsvik M ta Petryshyn O zah red, Pravo 2008) (in Ukrainian).

5. Politologija [Political Science] (Achkasova V i Gutorova V red, Piter 2005).

6. Rousseau J-J, Traktaty [Treatises] (1969) (in Russian).

7. Tokvil’ A, Demokratija v Amerike [Democracy in America] (Progress – Litera 1994) (in Russian).