В основі численних спроб реформувати судову систему в Україні лежать прагнення тих чи інших політичних сил, що приходили до влади, підпорядкувати своїм інтересам судову владу, зробити суддю залежним від волі не народу, а політичного класу, можновладців, зручним знаряддям у перерозподілі суспільного багатства. На зміну виборності приходить призначуваність суддів чимраз корумпованішими органами та посадовими особами, що легітимується відповідними змінами до Конституції України, прийняттям відповідного законодавства, євроінтеграційними вимогами і стандартами, конкурсами і “доброчесними” комісіями тощо.

Мета статті – показати переваги виборності суддів порівняно з призначуваністю – для утвердження в Україні як демократичній, соціальній, правовій державі принципів народовладдя та верховенства права.

Повернути довіру до влади і правосуддя можна шляхом переходу до виборності суддів. При цьому варто виходити із засадничої “презумпції” – права народу обирати владу, контролювати і змінювати її, якщо вона не виправдовує його довіри.

У науковій літературі склалися дві діаметрально протилежні точки зору щодо виборності суддів – “за” і “проти”. Аргументи “проти” зводяться до: 1) нездатності громадян оцінити професійність суддів; 2) вибори передбачають проведення відповідної агітаційної кампанії, фінансування якої може викликати запитання.

Переваги виборності полягають у такому: 1) реалізується принцип, що жодна гілка влади не може і не повинна призначати іншу; 2) зміцнюється незалежність судді; 3) суддя наближається до народу; 4) відбувається запобігання соціальній неспра ведливості, відірваності судді від громадян, замкненості, корпоративності, перетворенню суддів на касту недоторканних; 5) посилюється відповідальність і підзвітність суддів перед громадянами. До того ж інститут мирових суддів добре себе зарекомендував як ефективний інструмент позасудового вирішення спорів і розвантаження судів. Окрім того, призначення суддів у корумпованій судовій систе мі – це легалізація узурпації. Важливим контрольним механізмом є відкличний мандант.

Отже, принцип виборності має бути застосований до суддів усіх юрисдикцій. У Виборчому кодексі мають бути визначені чіткі механізми і процедури виборів суддів, а також їх відкликання. Вибори – надійна запорука чесності й прозорості добору суддівського корпусу. Тим паче, що політичні партії будуть позбавлені права висувати своїх кандидатів у судді. Одночасно треба посилити кримінальну відповідальність за правопорушення у цій сфері, внести зміни до Кримінального кодексу України, унеможливлюючи будь-які спроби підкупів, тиску, фальсифікацій тощо, створюючи низку запобіжних механізмів.

Bibliography

Authored books

1. Moskvych L, Efektyvnist sudovoi vlady: kontseptualnyi analiz [Efficiency of the Judiciary: A Conceptual Analysis] (FINN 2011) (in Ukrainian).

Edited books

2. ‘Pakty y Konstytutsii zakoniv ta volnostei Viiska Zaporozkoho (1710) (Konstytutsiia Pylypa Orlyka)’ [‘Pacts and Constitutions of Rights and Freedoms of the Zaporizhian Host (1710) (Pylyp Orlyk’s Constitution)’] v Konstytutsii i konstytutsiini akty Ukrainy. Istoriia i suchasnist: zbirnyk [Constitutions and Constitutional Acts of Ukraine. History and the Present Time: Collection] (Kresina I uporiad, Shemshuchenko Yu vidp red, In-t derzhavy i prava im V M Koretskoho NAN Ukrainy 2001) (in Ukrainian).

3. Derzhava i hromadianske suspilstvo v Ukraini: problemy vzaiemodii [The State and Civil Society in Ukraine: Interaction Challenges] (Kresina I red, Lohos 2007) (in Ukrainian).

4. Prylutskyi S ta Kresina I, ‘Priami vybory suddiv v Ukraini: anakhronizm chy shliakh vykhodu z politychnoi kryzy?’ [‘Direct Election of Judges in Ukraine: An Anachronism or a Way Out of the Political Crisis?’] v Vyborche pravo Ukrainy v konteksti yevropeiskykh demokratychnykh standartiv: tezy dopovidei na mizhnarodnii naukovo-praktychnii konferentsii [Electoral Law of Ukraine in the Context of the European Democratic Standards: Theses of Reports at the International Scientific and Practical Conference] (Instytut vyborchoho prava 2016) (in Ukrainian).

5. Sudova vlada v Ukraini: istorychni vytoky, zakonomirnosti, osoblyvosti rozvytku [The Judiciary in Ukraine: Historical Origins, Patterns, Specific Features of Development] (Usenko I red, Naukova dumka 2014) (in Ukrainian).

Journal articles

6. Koliukh V, ‘Depolityzatsiia sudovoi vlady yak skladova reformy sudoustroiu v Ukraini’ [‘Depoliticization of the Judiciary as a Component of the Judicial Reform in Ukraine’] (2016) 71 Derzhava i pravo 105-7 (in Ukrainian).

7. Koroied S ta Kresina I ta Prylutskyi S, ‘Kontseptsiia reformuvannia sudovoi vlady Ukrainy’ [‘The Concept of Reforms of the Judiciary in Ukraine’] (2015) 3 Sudova apeliatsiia 6-34 (in Ukrainian).

8. Shadrin D, ‘Vybornost’ sudej kak al’ternativa ih naznacheniju’ [‘Electability of Judges as an Alternative to Their Appointment’] (2016) 3 Voprosy rossijskogo i mezhdunarodnogo prava 229-30 (in Russian).

9. Shemshuchenko Yu, ‘Teoretychni problemy sudovoi vlady’ [‘Theoretical Problems of the Judiciary’] (2009) 1 Chasopys Kyivskoho universytetu prava 308-9 (in Ukrainian).