Масштабні зміни у суспільному житті, які мають стати наслідком нового політичного курсу, спрямованого на подолання корупційних явищ та дисбалансу у діяльності правоохоронних органів, можливі за умови проведення системних реформ всієї правоохоронної системи. У 2019 р. зі зміною політичної влади після останніх президентських та парламентських виборів значно активізувався процес реформування у цій сфері. Водночас активна розробка нових законодавчих актів з питань реформування прокуратури вимагає ретельного їх дослідження з позицій теорії та практики, зарубіжного досвіду задля вироблення пропозицій і рекомендацій у цій сфері.

Метою статті є всебічний аналіз шляхів реформування прокуратури України, дослідження наукових джерел і відповідних законодавчих актів у зазначеній сфері та вироблення науково обґрунтованих пропозицій, спрямованих на удосконалення законодавства про прокуратуру та практики його застосування.

Наголошується, що однією з найважливіших проблем сьогодення прокуратури є чітке визначення її організаційної моделі, тобто місця цього правоохоронного орга ну в механізмі держави. У зв’язку з цим висловлено аргументи на користь позиції, що прокуратуру України слід віднести до такої моделі прокуратури, при якій вона має займати самостійне місце в системі правосуддя. Саме з цих позицій запропоновано оцінювати подальше реформування прокуратури України.

Проаналізовано Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, що був внесений до Верховної Ради України Президентом України В. Зеленським 29 серпня 2019 р. і прийнятий в остаточній редакції 19 вересня 2019 р., виділено його позитивні риси та дискусійні положення.

Позитивно оцінено пропозиції щодо розширення кола повноважень Генерального прокурора України; вдосконалення вимог до Генерального прокурора України, зокрема, встановлення вимоги вищої юридичної освіти та стажу роботи в галузі права; виключення необхідності реєстрації актів Генерального прокурора України в Міністерстві юстиції України тощо.

З критичних позицій оцінено новації щодо ліквідації військових прокуратур; ліквідації Національної академії прокуратури України та утворення замість неї Тренінгового центру прокурорів України; зупинення діяльності Кваліфікаційнодисциплінарної комісії прокурорів та утворення кадрових комісій при Генеральній прокуратурі України та обласних прокуратурах.

Висловлено пропозиції щодо уточнення низки положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”.

Зроблено висновок, що перманентний процес реформування прокуратури України нині отримав значне прискорення. Надано позитивну оцінку законодавчим ініціативам з удосконалення правоохоронної сфери. Водночас зауважено, що внесені зміни до Закону України “Про прокуратуру” потребують кореляції, беручи до уваги досвід функціонування правоохоронних органів в Україні та в європейських державах, тенденції розвитку правоохоронної діяльності у сучасному світі.

Bibliography

Authored books

1. Popovych Ye, Shliakhy rozvytku prokuratury Ukrainy: monohrafiia [Ways of Prosecutor’s Office of Ukraine Development: Monograph] (Tornado 2009) (in Ukrainian).

Journal articles

2. Kivalov S, ‘Na porozi onovlennia prokurorskoi systemy Ukrainy’ [‘On the Threshold of Updating the Prosecutorial System of Ukraine’] (2014) 1 Visnyk Pivdennoho rehionalnoho tsentru Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy 198-207 (in Ukrainian).

3. Rudenko M and Melnyk O, ‘Spetsializovani prokuratury yak skladova prokurorskoi systemy Ukrainy’ [‘Specialized Prosecutor’s Offices as a Component of the Prosecutorial System of Ukraine’] (2013) 15 Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina 153-7 (in Ukrainian).

4. Rudenko M, ‘Spetsializatsiia yak pryntsyp pobudovy prokurorskoi systemy Ukrainy (naukovo-praktychnyi prohnoz)’ [‘Specialization as a Principle of Building the Prosecutorial System of Ukraine (Scientific and Practical Forecast)’] (2012) 3 Visnyk Natsionalnoi akademii prokuratury Ukrainy 5-13 (in Ukrainian).

5. Riabenko G, ‘Viiskova prokuratura Tsentralnoho rehionu Ukrainy: systemna protydiia koruptsii ta zabezpechennia nevidvorotnosti pokarannia’ [‘Military Prosecutor’s Office of the Central Region of Ukraine: Systematic Counteraction to Corruption and Ensuring the Inevitability of Punishment’] (2018) 6 Visnyk prokuratury 50-6 (in Ukrainian).

Thesis

6. Khorsunenko O, ‘Prokuratura Ukrainy ta krain-chleniv Yevropeiskoho Soiuzu: porivnialne doslidzhennia’ [‘Prosecutors Ukraine and Countries of the European Union: a Comparative Study’] (avtoref dys kand yuryd nauk, 2019) (in Ukrainian).

Dissertations

7. Dobrovolskyi D, ‘Nezalezhnist yak zasada orhanizatsii ta diialnosti orhaniv prokuratury’ [‘Independence as a Basis for Organization and Functioning of State Prosecution Bodies’] (dys kand yuryd nauk, 2017) (in Ukrainian).

Websites

8. ‘R Riaboshapka okreslyv holovne zavdannia novoho holovnoho viiskovoho prokurora’ [‘R Ryaboshapka outlined the main task of the new Chief Military Prosecutor’] (Zakhidna informatsiina korporatsiia, 09.09.2019) (accessed: 15.09.2019) (in Ukrainian).

9. Riaboshapka R, ‘Pereatestatsiia ta ochyshchennia kadrovoho skladu – holovni zminy, yaki peredbachaie zakonoproekt shchodo reformuvannia prokuratury’ [‘Recertification and clearing of personnel – the main changes that involves in the draft law on prosecutorial reform’] (Zakhidna informatsiina korporatsiia, 13.09.2019) (accessed: 15.09.2019) (in Ukrainian).

10. Bahanets O, ‘Reforma prokuratury 2019: choho chekaty pravookhorontsiam?’ [‘Prosecutor’s Office 2019 reform: what to expect law enforcement?’] (Ofitsiinyi blog – Bahanets O, 16.09.2019) (accessed: 15.09.2019) (in Ukrainian).