Європейський парламентаризм слід розуміти як механізми взаємодії національного парламентаризму з міждержавними механізмами народного представництва, які представлені на європейському континенті створенням Міжпарламентської Асамблеї Ради Європи та Європейського Парламенту (Європарламент) у рамках Європейського Союзу (ЄС). У діяльності цих органів уособлюються національні конституційні принципи держави, принципи дотримання демократії, верховенства права та захисту прав людини на міжнародному рівні. Встановлено, що парламенти більшості європейських держав вдаються до постійної взаємодії, яка згодом зумовлює створення потужних міжнародних організацій. Міжпарламентські органи є унікальними форумами міжнародної співпраці й саме вони являють собою сучасний європейський парламентаризм. Для порівняння європейських міждержавних моделей парламентів були виділені головні критерії, якими є основні характеристики парламентів, зокрема: організація та структура парламентів; зако нодавчі функції парламенту; фінансові повноваження парламенту; механізми парламентського контролю; повноваження парламенту в зовнішній політиці. Доведено, що однопалатні національні парламенти, які є традиційними для багатьох європейських країн, стали основною моделлю для міждержавних парламентів. За своєю суттю структура міжнародних парламентських установ та організація запозичені з класичного національного парламенту. Натомість за іншими критеріями можна спостерігати значну відмінність від національних парламентів.

Мета статті – визначення парадигми сучасного розвитку та еволюції європейського парламентаризму.

Визначено, що відповідно до законодавчих функцій класичного парламенту міждержавні парламенти є значно обмеженими в своїх повноваженнях, а щодо законотворчих – міждержавні представницькі форми значно відрізняються від національних парламентів, і тільки Європарламент нині має досить широке, але, звичайно, обмежене коло повноважень щодо ухвалення обов’язкових до виконання рішень. Доведено, що запозичуючи з класичних національних пар- ламентів принципи діяльності, міждержавні представницькі органи не акумулюють у собі в чисто му вигляді всі повноваження. Вони стають радше форумом для поширення принципів демократії, верховенства права та недискримінації, використовуючи політичні важелі. Серед усіх парламентських установ в європейських орга нізаціях лише Європарламент у ЄС у взаємодії з національними парламентами відіграють вирішальну роль у виробленні та лобіюванні процесів європейської інтеграції.

Однією з найбільш помітних тенденцій розвитку європейського парламентаризму є процеси зростання ролі національних парламентів у просуваннях та ефективному поглибленні процесів європейської інтеграції у взаємодії з Європарламентом.

На сучасному етапі розвитку та еволюції європейського парламентаризму він здатен робити істотний внесок у розповсюдження та розвиток демократії в усьому світі з урахуванням національних особливостей та історичного досвіду.

Bibliography

Authored books

1. Fedorova A ta Shynkarenko T, Polityko-pravovi aspekty diialnosti Rady Yevropy: тavchalnyi posibnyk [Political and Legal Aspects of the Council of Europe: Study Guide] (Feniks 2007) (in Ukrainian).

2. Nersesjanc V, Istorija politicheskih i pravovyh uchenij: uchebnik dlja VUZov [History of Political and Legal Doctrines: Textbook for Universities] (Norma 2004) (in Russian).

Edited and translated books

3. Van den Berg, ‘European Parliament and National Parliament: Are they Comparable?’ in Fifty years European Parliament Experience and Perspectives (Greek Foundation Parliament 2009) (in English).

4. Ameller M, Parlamenty. Sravnitel’noe issledovanie struktury i dejatel’nosti predstavitel’nyh uchrezhdenij 55 stran mira [Parliaments. A Comparative Study of the Structure and Operation of Representative Institutions in 55 Countries] (Lukovnikov Z per s angl, Progress 1967) (in Russian).

5. Yevropeiske pravo: pravo Yevropeiskoho Soiuzu: pidruchnyk [European Law: Law of the European Union: Textbook: in Three Books] (Muraviov V zah red, In Yure 2015) (in Ukrainian).

6. Zibrannia aktiv yevropeiskoho prava. Vyp. 1: Yevropeiskyi Soiuz [Collected Acts of European Law. Issue 1: European Union] (Smyrnova K uporiad, Muraviov V zah red, Red zhurn “Pravo Ukrainy” 2013) (in Ukrainian).

7. Zibrannia aktiv yevropeiskoho prava. Vyp. 1-2: Rada Yevropy [Collected Acts of European Law. Issues 1-2: Council of Europe] (Fedorova A uporiad, Butkevych V zah red, Red zhurn “Pravo Ukrainy” 2012) (in Ukrainian).

Journal articles

8. Guljaeva E, ‘Parlamentarizm kak politiko-pravovaja kategorija: problemy ponimanija i jetapy stanovlenija’ [‘Parliamentarism as a Political and Legal Category: Issues of Understanding and Stages of Maturing’] (2006) 13 Vestnik JuUrGU. Serija “Pravo” 61-3 (in Russian).