Нелінійний розвиток українського суспільства знову і знову привертає увагу до базових цінностей демократичної держави, ядро яких становить людина, її права та свободи, а також правових інститутів, спроможних їх забезпечити та захистити.    

Традиційно ідею правозахисту в державі уособлює інститут адвокатури, що розвивається під впливом факторів різного порядку та характеру. Так, попит на адвокатську професію, складний характер суспільних правовідносин і суперечливий, стихійний підхід до їх правового регулювання актуалізували питання спеціалізації в адвокатурі, яка для вітчизняного наукового дискурсу є доволі новим предметом дослідження та сприймається вітчизняними науковцями як суто позитивне явище, спроможне забезпечити високу якість адвокатських послуг. Водночас негативні наслід ки, що спричиняє спеціалізація, належної уваги не отримали.

Метою статті є системний аналіз перспективи розвитку спеціалізації в адвокатурі України з урахуванням вітчизняної специфіки її проявів, а також переваг і недо ліків, які вона спричиняє в адвокатській діяльності.

Зважаючи на множинність існуючих підходів до тлумачення терміна “спеціалізація”, акцентовано увагу на таких ключових аспектах спеціалізації в адвокатурі: 1) спеціалізація передбачає сегментацію, нехай і умовну, сфер адвокатської діяльності; 2) спеціалізація передбачає наявність і концентрацію певних поглиблених (експертних) знань і навичок в адвоката у відповідній, відмінній від інших, сфері адвокатської діяльності; 3) обрана як спеціалізована сфера адвокатської діяльності є постійною та пріоритетною для адвоката; 4) спеціалізація позиціонує, персо ніфікує та вирізняє адвоката серед його колег.

Особливістю спеціалізації в адвокатурі є те, що вона притаманна як сфері адвокатського самоврядування (корпоративний рівень), визначаючи специфіку його організації та реалізацію функцій, так і адвокатській діяльності, зумовлюючи особ ливості функціонування її різноманітних організаційних форм (професійний рівень). В обох цих сферах спеціалізація справляє вплив у двох напрямах: а) організаційному та б) функціональному.

Відзначено, що переважно підставою для спеціалізації науковці розглядають галузеву диференціацію права. Водночас сфера адвокатської практики визначається також типом клієнта (юридична чи фізична особа), на якого орієнтується адвокат або фірма.

Наголошено, що попит на спеціалізацію, на “профільних” адвокатів значною мірою визначається та коригується особливостями ринку та економічного розвитку конкретної держави. У цьому контексті надано характеристику поняттю “адвокатський бутик”, поява якого є прикладом того, як спеціалізація визначає тренди у розвитку організації та функціонування окремих форм здійснення адвокатської діяльності.

Підкреслено, що в Україні спеціалізація адвокатської діяльності має неформальний характер, розвиваючись поза сферою правового регулювання, а отже, є неконтрольованою. Крім того, акцентовано увагу на негативних наслідках впливу спеціалізації адвокатської діяльності, якими слід вважати професійну містифікацію та рутинізацію діяльності.

У підсумку зроблено висновок про необхідність нормативної регламентації спеціалізації адвокатської діяльності, що сприятиме забезпеченню якості адвокатських послуг.

Bibliography

Authored books

1. Biriukova A, Advokatura Ukrainy v umovakh hlobalizatsii [Advocacy of Ukraine in the Context of Globalization] (Alerta 2018) (in Ukrainian).

2. Ivanytskyi С, Teoretychni osnovy orhanizatsii advokatury v Ukraini: pryntsypy ta systema [Theoretical Foundations of the Advocacy Organization in Ukraine: Principles and System] (Interservis 2017) (in Ukrainian).

Encyclopedias

3. Jenciklopedija sociologii [Encyclopedia of Sociology] (2009) <https://dic.academic.ru/dic. nsf/socio/3890/СПЕЦИАЛИЗАЦИЯ> (accessed: 18.10.2019) (in Russian).

Dictionaries

4. Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian Language], t 9 (1978) (in Ukrainian).

Journal articles

5. Brink D, ‘Let’s Take Specialization Apart’ [1976] 62(2) American Bar Association Journal 191-6 (in English).

6. Fromson D, ‘Let’s Be Realistic about Specialization’ (1977) 63 American Bar Association Journal 74-7 (in English).

7. Moorhead R, ‘Lawyer Specialisation – Managing the Professional Paradox’ (2008) 5 Cardiff Law School Research Paper <https://orca.cf.ac.uk/18684/1/5.pdf> (accessed: 20.10.2019) (in English).

8. Skrjabin A, ‘Specializacija advokatov kak garantija obespechenija nadlezhashhego kachestva i jeffektivnosti advokatury v Ukraine’ [‘Specialization of Advocates as a Guarantee of Ensuring the Proper Quality and Effectiveness of Advocacy in Ukraine’] (2015) 1/2 Legea și viața 114-7 (in Russian).

Websites

9. ‘How do I decide what type of lawyer I want to be?’ (The Guardian) <https://www. theguardian.com/law/2016/may/11/how-do-i-decide-what-type-of-lawyer-i-want-tobetrainee-solicitor> (accessed: 20.10.2019) (in English).

10. Muranov A, ‘Global’nyj rynok juridicheskih uslug: nekotorye tendencii i cifry’ [‘Global Legal Services Market: Some Trends and Figures’] (zakon.ru, 04.04.2019) <https://zakon. ru/blog/2013/4/4/globalnyj_rynok_yuridicheskix_uslug_nekotorye_tendencii_i_cifry> (accessed: 20.10.2019) (in Russian).

11. Shevchuk A, ‘Krupnoj rybe vhod razreshen: trendy-2019 dlja juridicheskogo rynka’ [‘Large Fish Allowed: Trends 2019 for the Legal Market’] (delo.ua, 21.02.2019) <https://delo.ua/business/krupnoj-rybe-vhod-razreshen-trendy-2019-dlja-jur-350219/> (accessed: 20.10.2019) (in Russian).