Порівняльно-правові дослідження зайняли відповідну нішу у вітчизняному доктринальному вивченні, узагальненнях та апробаціях. Утім, особливої уваги представників правової науки і юридичної практики в сучасних умовах потребують прагматичні функції порівняльного правознавства. Певну цікавість у цьому контексті становлять порівняльні практики оптимізації прийняття нормативно-правових актів, а також особливості нормопроектувальної діяльності. Однак нині ці аспекти порівняльно-правових напрацювань недостатньо окреслені змістовно.

Метою статті є аналіз порівняльно-правових досліджень у контексті реалізації їх прагматичних завдань і функцій. Віддаючи належне доктринальним напрацюванням у сфері порівняльного правознавства, видається необхідним закцентувати увагу на практичній значущості порівняльно-правових досліджень як необхідної умови сучасного правового розвитку. Прагматичні функції порівняльного правознавства (функція сприяння законотворчості, функція забезпечення належного тлумачення законодавства, функція сприяння правозастосовній практиці, інтеграційна функція, функція правової аналітики) заслуговують на спеціальну увагу й вивчення під різними кутами зору, хоча сьогодні у пріоритеті, на нашу думку, саме порівняльне “законознавство” та підзаконна нормотворчість, тобто напрями в сфері ефективності законодавства й нормопроектувальної діяльності.

Увага акцентована на положенні, що напрям наукових узагальнень “порівняльне правознавство” і метод порівняння, що застосовується у галузевих дисциплінах, не є “опонуючими категоріями”.

Зроблено висновок, що серед прагматичних функцій порівняльно-пошукових досліджень функція правової аналітики займає особливе місце, оскільки багато прорахунків у сучасних умовах пов’язані саме з відсутністю аналітичних напрацю-вань, прогностичних висновків, методик “попереднього оцінювання”, наслідків тих чи інших процесів у сфері законотворення, нормопроектування, юридичної техніки (контекст вивчення зарубіжного досвіду).

Обґрунтовується необхідність вивчення законодавчого процесу в різних країнах, оскільки останній характеризується певними особливостями, що зумовлені, перш за все, історичними умовами розвитку конкретної держави, структурою парламентів, певними традиціями та звичаями, специфікою конституційно-правового регулювання.

Підкреслена нагальність не тільки вивчення особливостей зарубіжних нормопроектувальних систем (Бельгії, Нідерландів, Латвії, Канади тощо), а й розповсюдження цього досвіду у вітчизняних наукових центрах та закладах вищої освіти з метою напрацювання власних аналогових взірців щодо удосконалення нормопроектувальної діяльності.

Bibliography

Edited books

1. Problemy optymizatsii Instytutsiinykh zasad zakonodavchoi diialnosti Verkhovnoi Rady Ukrainy ta yii komitetiv [Issues Pertaining to Optimization of the Institutional Bases of Legislative Activity of the Verkhovna Rada of Ukraine and its Committee] (Instytut zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy 2017) (in Ukrainian).

2. Yarmysh O (zah red), Porivnialne pravoznavstvo: navchalnyi posibnyk [Comparative Jurisprudence: Learning Guide] (vyd-vo Kharkivskoho nats un-tu vnutr sprav 2006) (in Ukrainian).

Journal articles

3. Chornolutskyi R, ‘Pravyla normoproektuvannia R. K. Berzherona ta yikh znachennia dlia stanovlennia y rozvytku natsionalnoi systemy normoproektuvannia v Ukraini’ [‘Rule-Drafting Guidelines by R. K. Bergeron and Their Importance for the Establishment and Development of the National Rule-Drafting System in Ukraine’] [2015] 5/1(15) Jurnalul juridic national: teorie şi practică 22-7 (in Ukrainian).

4. Petryshyna M ta Mala Т, ‘Normoproektuvalna tekhnika yak zasib formuvannia systemy diievoho ta efektyvnoho zakonodavstva v Ukraini: teoretyko-pravovyi pidkhid’ [‘RuleDrafting Technique as a Means to Form the System of Effective and Efficient Legislation in Ukraine: Theoretical and Legal Approach’] (2014) 3 Aktualni pytannia publichnoho ta pryvatnoho prava 256-63 (in Ukrainian).

5. Pohorelova Z, ‘Protsedura rozghliadu zakonoproektiv u Verkhovnii Radi Ukrainy: problemy teorii ta praktyky’ [‘Procedure of Draft Laws Consideration in the Verkhovna Rada of Ukraine: Issues of Theory and Practice’] 35 [2015] 1(1) Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia Pravo 45-8 (in Ukrainian).

Thesis

6. Sas O, ‘Orhanizatsiia roboty Verkhovnoi Rady Ukrainy: pytannia teorii ta praktyky’ [‘Organization of the Functioning of the Verkhovna Rada of Ukraine: Theory and Practice’] (avtoref dys kand yuryd nauk, 2013) (in Ukrainian).