Визнання Судом Європейського Союзу (Суд ЄС) прямої дії норм права Європейського Союзу (ЄС, Євросоюз) та його примату щодо внутрішнього права держав-членів стало основою для обґрунтування Судом ЄС концепції права Євросоюзу як нового (автономного) правопорядку та призвело до їх закріплення як фундаментальних принципів у системі права ЄС. Реалізація принципу прямої дії разом із принципом верховенства права Євросоюзу проявляється у можливості для фізичних і юридичних осіб посилатися на право ЄС і домагатися його реалізації через національні суди держав-членів. У своїй практиці Суд ЄС неодноразово звертався до питання прямої дії угод про асоціацію, укладених ЄС із третіми країнами, багатосторонніх угод та угод про партнерство і співробітництво. Істотною особли вістю принципу прямої дії в праві Євросоюзу є його диференційований характер: він має широке, але не всеохоплююче застосування. Визнання прямої дії за конкретною нормою права ЄС залежить, по-перше, від її змісту, а по-друге, від джерела, в якому вона закріплена. Започатковані у судовій практиці підходи в доктрині європейського права отримали назву “подвійного тесту”: спочатку аналізується положення угоди з метою перевірки, чи містить воно ясне, чітке та безумовне зобо в’язання, а потім перевіряється, чи такий висновок не буде скасовано внаслідок дослідження предмета й цілі угоди, в рамках якої має тлумачитися таке положення. Однак встановлені Судом ЄС підходи до прямої дії істотним чином змінювалися у разі, коли поставало питання щодо визнання прямої дії міжнародних багатосторонніх угод.

Розвиток договірних відносин України з Євросоюзом вимагає врахування особливостей реалізації норм міжнародних угод у правопорядку ЄС. У широкому розумінні це питання охоплює принципи взаємодії між міжнародним правом і правом Євросоюзу (включаючи класичну дискусію щодо монізму та дуалізму в міжнародному праві). Натомість у більш вузькому розумінні йдеться про пряму дію положень міжнародних угод, укладених Євросоюзом, у правопорядках ЄС та його держав-членів. Саме на цьому зосереджена основна увага у дослідженні. Крім того, проаналізовано розвиток практики Суду ЄС щодо прямої дії міжнародних угод, що укладаються ЄС з іншими суб’єктами міжнародного права. Виокремлено проблему прямої дії в правопорядку ЄС положень Угоди про асоціацію з Україною.

Bibliography

Authored books

1. Dadomo C and Quenivet N, European Union Law (Hall and Stott Publishing Ltd 2018) (in English).

2. Dony М, Droit de l’Union européenne (Editions de L’Universite de Bruxelles 2012) (in French). 3. Ipsen H P, Handbuch des Staatsrechts. Band VII (C. F. Müller Juristischer VerlagTübingen 1992) (in German).

4. Pescatore P P, L’ordre juridique des Communautйs europйennes. Etude des sources du droit communautaire (Presses Universitaires 1973) (in French).

5. Komarova T, Sud Yevropeiskoho Soiuzu: rozvytok sudovoi systemy ta praktyky tlumachennia prava YeS [Court of Justice of the European Union: Development of the Court System and Practice of EU Law Interpretation] (Pravo 2018) (in Ukrainian).

Edited books

6. Bogdandy von A and Mavroidis P and Meny Y (eds), European Integration and International Co-ordination: Studies in Transnational Economic Law in Honour of Claus Dieter Ehlermann (Kluwer Law International 2002) (in English).

7. Cannizzaro E and Palchetti P and R Wessel (eds), International Law as Law of the European Union (Nijhoff 2011) (in English).

8. Dashwood A and Hillion C (eds), The General Law of E. C. External Relations (Sweet & Maxwell 2000) (in English).

9. Rossi L and Casolari F (eds), The principle of Equality in EU law (Springer 2017) (in English).

 10. Wouters A and Nollkaemper E (eds), The Europeanization of International Law – The Status of International Law in the EU and its Member states (T. M. C. Asser Press 2008) (in English).

11. Muraviov V (zah red), Yevropeiske pravo: pravo Yevropeiskoho Soiuzu: pidruchnyk, kn tretia: Pravo zovnishnikh znosyn Yevropeiskoho soiuzu [European Law: European Union Law: Textbook. Book Three: External Relations Law of the European Union] (In Yure 2015) (in Ukrainian).

Journal articles

 12. Eeckhout P, ‘Judicial Enforcement of WTO Law in the European Union – Some Further Reflections’ [2002] 5(1) Journal of International Economic Law 91 (in English).

13. Klabbers J, ‘International Law in Community Law: the Law and Politics of Direct Effect’ (2001-2002) Yearbook of European Law 263 (in English).

14. Kostyuchenko Y, ‘Conundrum of migration issues in the EU-Ukraine association agreement’ [2017] 4(1) Evropský politický a právní diskurz 31-6 (in English).

15. Nollkaemper A, ‘The Duality of Direct Effect of International Law’ [2014] 25(1) The European Journal of International Law 105-25 (in English).

16. Robin-Olivier S, ‘The evolution of direct effect in the EU: Stocktaking, problems, projections’ [2014] 12(1) International Journal of Constitutional Law 165-88 (in English).

17. Timmermans C, ‘The EU and Public International Law’ (1999) 4 European Foreign Affairs Review 181-194 (in English).

18. Berezovska I, ‘Uhody pro asotsiatsiiu v praktytsi Sudu YeS’ [‘Association Agreements in the Case Law of the EU Court of Justice’] [2012] 111(I) Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn 226-32 (in Ukrainian).

19. Bratsuk I, ‘Vplyv Sudu YeS na formuvannia ta rozvytok pryntsypu priamoi dii prava Yevropeiskoho Soiuzu’ [‘Influence of the EU Court of Justice on the Forming and Development of the Principle of Direct Effect of European Union Law’] (2010) 2 Yurydychna Ukraina 129-32 (in Ukrainian).