Важливою особливістю правопорядку Європейського Союзу (ЄС) є те, що його основою є так званий acquis. Особливе значення концепції acquis полягає в забезпеченні однорідності правової системи ЄС, оскільки вона базується на ідеї про те, що її елементи не можуть бути змінені в процесі співпраці з іншими суб’єктами міжнародного права. Загалом це забезпечує цілісність системи та обов’язково однакове застосування законодавства ЄС в усіх державах-членах. Однорідність (гомо генність) права ЄС зберігається, зокрема, в світлі тлумачення, поданого Судом ЄС у кількох його рішеннях. Суд розглядає право ЄС як новий правовий порядок, за яким держави обмежили свої суверенні повноваження та які відрізняються як від міжнародного права, так і від національного законодавства. Недостатня визначеність цього поняття в актах Євросоюзу, насамперед в установчих договорах, та відсутність офіційного тлумачення його Судом ЄС призводять до виникнення різного розуміння такого комплексу, як аcquis.

Метою статті є дослідження змісту поняття аcquis у правопорядку ЄС.

Аcquis є досить динамічною доктриною, що перебуває у процесі постійного розвитку в напрямі розширення та поглиблення регулятивних конструкцій. Наповнення acquis можна поділити на “конституційне”, яке включає головні принципи структури правового порядку, та “прецедентне” – основні правові позиції Суду ЄС, що утворює недоторканну серцевину acquis і не може бути змінене без шкоди для наднаціональної природи ЄС. “Конституційне” acquis включає принципи дії права ЄС у національних правопорядках: верховенства, прямої дії та прямого застосування; загальні принципи права ЄС: пропорційності, недискримінації, субсидіарності, правової визначеності, легітимних очікувань, поваги прав людини.

Bibliography

Authored books

1. Karen D, Understanding European Union Law (Cavendish Publishing Limited 2001) (in English).

2. Loo G, The EU-Ukraine Association Agreement and Deep and Comprehensive Free Trade Area: A New Legal Instrument for EU Integration without Membership (Brill Nijhoff 2016) (in English).

3. Petrov R, Transposition of the European Union acquis into the legal systems of the third countries (Istina 2012) 364 (in English).

 4. Pieters K, The Integration of the Mediterranean Neighbours into the EU Internal Market (T.M.C. Asser Press 2010) (in English).

5. Rapoport C, Les partenariats entre l’Union européenne et les Etats tiers européens. Etude de la contribution de l’Union européenne à la structure juridique de l’espace européen (Bruylant, Bruxelles 2011) (in French).

6. Toth A, Oxford Encyclopedia of European Community Law (Oxford 1990) (in English).

7. Muraviov V, Vstup do prava Evropeiskogo Soyuzu [Intruduction to the EU Law] (Kyivskyi universytet 2007) (in Ukrainian).

Edited books

8. Kronenberger V (ed), The European Union & the International Legal order: discord & harmony (T.M.C. Asser Press 2001) (in English).

9. Lazowski A, ‘With but Without you… The Europeanisation of Legal Orders of the Neighbouring Countries’ in Ott A and Vos E (eds), Fifty years of European Integration: Foundations and Perspectives (T.M.C. Asser Press 2009) (in English).

10. Maresceau M, ‘Les accords d’intеgration dans les relations de proximitе de l’Union Europeйnne’, in Blumann C (ed), Les frontiers de l’Union Europeenne (Bruxelles, Bruylant 2013) (in French).

11. Ott A and Inglis K (eds), Handbook on European Enlargement. Commentary on the Enlargement Process (Hague 2002) (in English).

12. Muraviov V (ed), Evropeiske parvo. Pravo Evropeiskogo Soyuzu [European Law. EU Law] (In Yure 2015) (in Ukrainian).

Journal articles

13. Gialdino C, ‘Some Reflection on the Acquis Communautaires’ [1995] 32(3) Common Market Law Review 1089-121 (in English).

14. Lazowski A, ‘Enhanced Multilateralism and Enhanced Bilateralism: Integration without Membership in the European Union’ (2008) 45 Common Market Law Review (in English).

15. Magen A, ‘Transformative Engagement Through Law: The Acquis Communautaire as an Instrument of EU External Influence’ [2007] 9(3) European Journal of Law Reform (in English).

16. Muraviov V, ‘The Acquis Communautaire as a Basis for the Communutity Legal Order’ [2007] 4(2) Miskolc Journal of International Law (in English).

17. Gnatovskii M, ‘Acquis сommunautaire ta stvorennya zagalnoevropeiskogo pravovogo prostoru’ [‘Acquis Сommunautaire and Creation of All-European Legal Area’] (2001) 1 Ukrainskyi chasopys mizhnarodnoho prava (in Ukrainian).

18. Muraviov V, Spilnui dorobok (acquis communautaire) yak osnova pravoporyadku Evpropeiskogo Soyuzu’ [‘Acquis Communautaire as a Basis of the EU Legal Order’] (2004) 8 Ukrainskyi pravovyi chasopys (in Ukrainian).

19. Mushak N, ‘Schengenske acquis ta Ukraina’ [‘Schengen Acquis and Ukraine’] (2014) 22 Viche (in Ukrainian).

20. Petrov R, ‘Ponyttya “acquis сommunautaire” u pravi Evropeiskogo Soyuzu’ [‘The Notion of “Acquis Communautaire” in the EU Law’] (2003) 9 Pravo Ukrainy (in Ukrainian).

21. Smyrnova K, ‘Spivvidnoshennya аcquis communautaire ta dzerel prava Evpropeiskogo Soyuzu’ [‘Interrelation of Acquis Communautaire and Sources of the EU Law’] (2011) 1 Porivnialno-pravovi doslidzhennia (in Ukrainian).

Websites

22. Szyszczak E, ‘The EU Regulatory Magnet: What Are the Consequences for the UK?’ <https://blogs.sussex.ac.uk/uktpo/2017/09/01/the-eu-regulatory-magnet> (accessed: 05.05.2019) (in English).