Нині реформування кримінально-виконавчої політики України здійснюється безсистемно, не враховуючи базову вихідну параметрію соціогенези. Слід констатувати й відсутність належного наукового супроводу практичних намагань оптимізації, що й зумовлює значну дисфункційність реформістських спроб. Водночас і сучасна кримінологічна, кримінально-виконавча доктрини не оперують практико-адаптивними розробками, здатними до синтезу в кримінологічній предметній площині надбань раціоналізму й історизму. Останні візуалізуються на функціонально широкій площині інституційних засад реформування кримінально-виконавчої політики.

Мета статті полягає у встановленні, описі та поясненні взаємозв’язків кримінальновиконавчої політики з політико-правовими інститутами сучасного українського суспільства, визначенні стратегічного підходу до підвищення їх кримінологічної ефективності.

Доведена залежність характеру та ефективності реформування кримінальновиконавчої політики від функціональної параметрії інститутів політики. З огляду на симулятивність значного сегменту публічного адміністрування в частині формування та реалізації дійсної політичної волі, підпорядкованої приватно-корпоративним інтересам у сфері експлуатації державного ресурсу, відстоюється думка про необхідність поєднання кримінологічної та кримінально-виконавчої політик на осно ві системного зниження інтенсивності відтворення факторів політичної злочинності, ступеня криміналізованості політики, інститутів економіки. Таким чином, кримінально-виконавча політика, формуючи специфічний спектр цілей і завдань, має забезпечувати компліментарність зі стратегічними цілями у сфері протидії злочинності, забезпечення кримінологічної безпеки, лібералізації економіки, суспільного устрою загалом.

Встановлена необхідність подальшої демілітаризації пенітенціарної системи через активізацію її взаємодії з інститутами громадянського суспільства, їх функціонального взаємопроникнення, розширення спільних комунікативних спроможностей на засадах відкритості, прозорості, інформативності, кримінологічної ефективності виконання покарань.

Bibliography

Authored books

1. Bandurka O ta Zatserklianyi M ta Veprytskyi R, Zlochynnist v Ukraini: ekonomikokryminolohichnyi analiz [Criminality in Ukraine: Economic and Criminological Analysis] (Zolota mylia 2013) (in Ukrainian).

2. Curikov V, Institucionalnaya sreda i prestupnoe povedenie [Institutional Environment and Criminal Behavior] (HGSHA 2006) (in Russian).

3. Dryomin V, Prestupnost kak socialnaya praktika: institucionalnaya teoriya kriminalizacii obshestva [Criminality as a Social Practice: the Institutional Theory of Society’s Criminalization] (Yurydychna literature 2009) (in Russian).

 4. Orlov Yu, Polityko-kryminolohichna teoriia protydii zlochynnosti [Political-criminological Theory of Counteracting Criminality] (Disa Plius 2016) (in Ukrainian).

Transated books

5. Nort D, Instituty, institucionalnye izmeneniya i funkcionirovanie ekonomiki [Institutions, Institutional Change and Economic Performance] (Nesterenko A, Nachala 1997) (in Russian).

6. Veber M, Izbrannye proizvedeniya [Selected Works] (Davydova Yu, Progress 1990) (in Russian).

Encyclopedias

7. Rybii О, ‘Politychnyi instytut’, Politychna entsyklopediia [Political Encyclopedia] (Levenets Yu ta Shapoval Yu red, Parlamentske vydavnytstvo 2011) (in Ukrainian).

Journal articles

8. North D, ‘Institutions and Economic Growth: An Historical Introduction’[(1989] 17(9) World Development 6 (in English).

9. Bunetskyi L, ‘Instytutsionalna problematyka v suchasnii politychnii nautsi: analiz fenomena “politychnyi instytut”’ [‘Institutional Problems in Contemporary Political Science: An Analysis of the Phenomena “Political Institute”’] (2010) 1 VLU Seriia “Filosofsko-politolohichni studii” 7 (in Ukrainian).

10. Glotov M, ‘Socialnyj institut: opredelenie, stroenie, klassifikaciya’ [‘Social Institute: Definition, Structure, Classification’] (2003) 10 Sociologicheskie issledovaniya 8 (in Russian).

11. Mykhalchenko M and Mykhalchenko O, ‘Transformatsiia politychnykh instytutiv Ukrainy: novitni problemy y tendentsii’ [‘Transformation of Political Institutions in Ukraine: New Problems and Trends’] (2013) 6 Viche 2 (in Ukrainian).

12. Orlov Yu, ‘Kharakterystyka osnovnyh pravovyh ta polityko-koniunkturnyh faktoriv politychnoi zlochynnosti v Ukraini’ [‘Characteristics of the Main Legal and PoliticalOpportunistic Factors of Political Criminality in Ukraine’] (2018) 5 Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal 4 (in Ukrainian).

Thesis

13. Cherygova I, ‘Socialno-ekonomicheskij institut: istoriya i logika formirovaniya nauchnoj kategorii (vtoraya polovina XIX – 30-ie gody XX vv.)’ [‘Socio-Economic Institute: History and Logic of the Formation of a Scientific Category (Second Half of the XIX – the 30s of the XX Centuries)’] (avtoref dys kand ekonom nauk, Institut ekonomiki Rossijskoj akademii nauk 2002) (in Russian).

Websites

14. Nort D, ‘Vklad neoinstitucionalizma v ponimanie problem perehodnoj ekonomiki’ [‘The Contribution of Neoinstitutionalism in Understanding the Problems of Transition Economies’] (Ekonomika i finansy, 15.11.2000) <http://www.finansy.ru/publ/north. htm> (accessed: 10.04.2019) (in Russian).