Концепція реформування (розвитку) пенітенціарної системи, затверджена у 2017 р., одним із завдань визначає удосконалення правових засад, що стосуються процесу виконання/відбування покарання у виді позбавлення волі, та приведення цієї діяльності у відповідність до європейських стандартів. Зазначене завдання стало логічним продовженням реалізації тих цілей, які були закріплені в законах України “Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” та “Про внесення змін до Кримінальновиконавчого кодексу України щодо адаптації правового статусу засудженого до європейських стандартів”. При цьому серед проблемних питань, що потребують реформування, особливе місце займають ті, які пов’язані з застосуванням до засуджених, позбавлених волі, заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї.

У цьому контексті досить важливо визначити організаційно-правові засади виникнення, розвитку та функціонування зазначеного інституту кримінально-виконавчого права України.

Метою статті є обґрунтування необхідності удосконалення правових засад діяльності із зазначених питань, враховуючи, що в Україні з 1 січня 2004 р. і донині чинним є Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України), норми якого не повною мірою співвідносяться з вимогами європейського права.

Під час дослідження встановлено невідповідність підстав застосування заходів гамівного характеру до засуджених, позбавлених волі, визначених у кримінальновиконавчому законодавстві України, нормам європейського права, зокрема Європейським пенітенціарним правилам (Правила), а саме: у національному праві не закріплено виключний характер зазначеної діяльності персоналу колоній. Крім того, визначено основні обставини, які обумовлюють виникнення підстав для застосування до засуджених, позбавлених волі, заходів вгамування, а саме: 1) відсутність у чинному законодавстві України вказівки про те, що зазначені заходи завжди мають бути крайніми (п. 64.1 Правил); 2) застосування воєнізованих підрозділів особливого призначення (ст. 105 КВК України); 3) стереотипність поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України у випадках виникнення конф ліктних ситуацій; науково обґрунтована необхідність удосконалення вітчизняних правових засад застосування заходів вгамування до засуджених у місцях позбавлення волі та приведення їх, зокрема, до європейських стандартів.

Bibliography

Edited books

1. Kovalenko V ta Stepaniuk A (red), Kryminalno-vykonavchyi kodeks Ukrainy: naukovopraktychnyi komentar [Criminal-Executive Code of Ukraine: Scientific-Practical Comments] (Atika 2012) (in Ukrainian).

2. Stepaniuk A (red), Kryminalno-vykonavchyi kodeks Ukrainy: naukovo-praktychnyi komentar [Criminal-Executive Code of Ukraine: Scientific-Practical Comment] (Odissei 2005) (in Ukrainian).

Dictionaries

3. Bulyko A, Bolshoi slovar inostrannykh slov. 35 tysiach slov [Big Dictionary of Foreign Words. 35 Thousand Words] (Martyn 2010) (in Russian).

Journal articles

4. ‘Pro diialnist pidrozdiliv okhorony, nahliadu i bezpeky kryminalno-vykonavchykh ustanov u 2013 rotsi’ [‘On Activities of the Guard, Supervision and Security units of the Penal Establishments’] (2014) Informatsii biuleten (in Ukrainian).

5. ‘Pro stan pravoporiadku, izoliatsii ta nahliadu, diialnist pidrozdiliv okhorony, pozhezhnoi bezpeky ta voienizovanykh formuvan Derzhavnoi kryminalno-vykonavchoi sluzhby Ukrainy u 2016 rotsi’ [‘About the State of the Law and Order, Isolation and Supervision, Activities of the Guard Sub-units, Fire Protection and Paramilitary Formations of the State Criminal-Executive Service of Ukraine in 2016’] (2017) Informatsii biuleten (in Ukrainian).

Websites

6. Didenko A, ‘Biytsi spetspidrozdilu Derzhavnoi penitentsiarnoi sluzhby znovu masovo kalichat viazniv’ [‘The Special unit Officers of the Penitentiary Service Cripple the Inmates in Mass Again’] (Tiuremnyi portal) <http//ukrprison/org/ua/new:1309978900> (accessed: 22.02.2019) (in Ukrainian).