У статті зазначається, що в пострадянській доктрині починає формуватися концептуальна методологічна гіпотеза про потребу реструктуризації кримінального процесу шляхом виведення підсистеми досудового провадження із загальної структури кримінального судочинства (кримінального процесу). Зазначається, що практичним наслідком цієї констатації має стати проведення диференційованого правового регулювання двох юридичних феноменів: 1) деформалізованої адміністративно-поліційної детективної діяльності з готування кримінального позову, здійснюваної під судовим контролем у формі поліційного дізнання; 2) діяльності суду з розгляду юридичних домагань сторони обвинувачення як кримінального позивача, здійснюваної у межах належної правової процедури (ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України, КПК України). Якщо пристати на цю наукову гіпотезу, то тоді поліційну версійну (проєктно-пізнавальну) та обґрунтувальну діяльність можна кваліфікувати як підготовчу діяльність (підготовче провадження) сторони обвинувачення до доведення в суді її категоричного твердження про матеріальну та процесуальну підставність кримінального позову (частини 1, 2 ст. 17 КПК України). Тому феномен кримінального процесу пропонується розглядати як винятковий атрибут судової влади, оскільки “процес є лише там, де є обвинувачення та суд”.

Метою статті є спроба проблематизувати (узяти під сумнів) цей узвичаєний та освячений часом доктринальний status quo, а відповідно, запропонувати нові візії феноменів доказування й доведення у кримінальному процесі.

Автор вважає, що поняття “доведення” у судовому процесі можна визначити як спеціальне юридичне поняття на позначення різновиду аргументаційної миследіяльності сторони обвинувачення в суді з обстоювання in merito своєї правової позиції. Досліджується питання нормативної структури діяльності сторони обвинувачення з доведення в суді, яку створюють такі елементи: “об’єкт”, “мета”, “вихідний матеріал”, “спосіб”, “актор”, “засоби”, “продукт”. Підкреслюється, що репрезентована функціональна структура діяльності доведення сторони обвинувачення у суді реалізується в її процесі, в якому можна виокремити підготовчий, головний і кінцевий етапи. Підготовчий етап доведення, на думку автора, складається із таких елементів: 1) оголошення прокурором обвинувального акта; 2) одержання “роз’яснень” прокурора щодо обвинувального акта; 3) з’ясування позиції захисника щодо обвинувального акта; 4) з’ясування ставлення підсудного до висунутого обвинувачення; 5) з’ясування позиції захисника щодо прийнятності юридичної формули виступу підсудного. Головний етап процесу судового доведення складається із таких елементів: 1) вступна промова прокурора; 2) надання судові списку доказових матеріалів обвинувачення; 3) з’ясування позиції захисту щодо доказів, пропонованих обвинуваченням; 4) дослідження доказів сторони обвинувачення; 5) вступна промова захисника; 6) надання судові списку доказів захисту; 7) з’ясування позиції обвинувачення щодо доказів, пропонованих захистом; 8) дослідження доказів сторони захисту; 9) допит підсудного. Кінцевий етап судового доведення складається із кінцевих виступів сторін. Автор робить висновок, що оскільки основний масив аргументаційної роботи сторін із доведення й спростування у пропонованій схемі виконується в спеціально відведений для цього час, то завдання кінцевих промов полягає у тому, щоб стисло викласти результати критики правових позицій своїх опонентів і подати свої пропозиції щодо шуканого рішення суду. У межах виголошення кінцевих промов першою з них виступає сторона обвинувачення, другою – сторона захисту в особі захисника, сам підсудний із так званим “останнім словом” не виступає взагалі. Після закінчення промов сторони вручають судові їхні тексти.

Bibliography

Authored books

1. Konverskyi A, Lohika: pidruchnyk [Logic: Textbook] (Kyivskyi universytet 2017) (in Ukrainian).

2. Volosova N i Volosova M, Ugolovno-processual’noe zakonodatel’stvo Japonii: sravnitel’noe issledovanie [Japanese Law of Criminal Procedure: A Comparative Study] (Jurlitinform 2016) (in Russian).

3. Vorob’ev A i drugie, “Delo Jukosa” kak zerkalo russkoj advokatury: kompleksnoe issledovanie v zashhitu rossijskoj advokatury i pravosudija [“The Yukos Case” as a Mirror of the Russian Bar: A Comprehensive Study in Defense of the Russian Bar and Justice] (Citadel’ 2008) (in Russian).

Journal articles

4. Mazurkiewicz А, ‘Sprawność działania – interpretacja teoretyczna pojęcia’ (2011) 20 Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy 56 (in Polish).

5. Gerasimova I i Novoselov M, ‘Argumentacija kak metodologija ubezhdenija’ [‘Argumentation as the Persuasion Methodology’] (2003) 10 Voprosy filosofii 72-84 (in Russian).

6. Hachaturjan D, ‘Gnoseologicheskie osnovy opravdatel’nogo prigovora kak metod opredelenija predmeta sudebnogo poznanija’ [‘Epistemological Foundations of a Non-Guilty Verdict as a Method to Determine the Subject Matter of Judicial Cognition’] [2016] 2(72) Gosudarstvo i pravo 188-9 (in Russian).

7. Hmyrko V, ‘Diialnisnyi pohliad na restrukturizatsiiu kryminalnoho protsesu: the attempt of dogmatic Shawshank Redemption?’ [‘Activity-Based Look at the Restructuring of Criminal Procedure: The Attempt of Dogmatic Shawshank Redemption?’] [2018] 1(20) Pravova pozytsiia 21-36 (in Ukrainian).

8. Nikitaev V, ‘Problemnye situacii ugolovnogo processa i juridicheskoe myshlenie’ [‘Problematic Situations of Criminal Procedure and Legal Thinking’] [1996] 1(2) Sostjazatel’noe pravosudie. Trudy nauchno-prakticheskih laboratorij 297 (in Russian).

Theses

9. Vasil’janova I, ‘Osobennosti argumentacii v sudebnom diskurse’ [‘Specifics of Argumentation in Court Discourse’] (avtoref diss kand filolog nauk, Kaluzhskij gosudarstvennyj pedagogicheskij universitet im K Je Ciolkovskogo 2007) (in Russian).

Websites

10. Shhedrovickij P, ‘Kak sovremennyj upravlenec formiruet kartinu mira. Cikl lekcij v NITU MISIS. Moskva, 2010-2011’ [‘How a Modern Manager Forms a Picture of the World. Series of Lectures at NUST MISIS National University of Science and Technology. Moscow, 2010-2011’] (Centr gumanitarnyh tehnologij, 17.01.2013) <https://gtmarket. ru/library/articles/5547> (accessed: 11.08.2019) (in Russian).