У статті порушуються актуальні для сучасної правозастосовної практики питання, пов’язані з визначенням правомірності втручання держави в право на мирне володіння майном у кримінальному провадженні під час застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. Відзначається важлива роль Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ), ст. 1 Першого протоколу до ЄКПЛ, в яких розроблені критерії оцінки правомірності втручання у право власності. Детально аналізуються зазначені критерії – законність, легітимна мета, необхідність у демократичному суспільстві. Цей аналіз зроблений на підставі широкого використання прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Підкреслюється, що розробка критеріїв правомірності обмеження прав особи у кримінальному провадженні є актуальною у зв’язку з тим, що під час застосування арешту майна законодавець вимагає від слідчих суддів враховувати, серед іншого, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. На підставі узагальнення практики винесення слідчими суддями ухвал про задоволення або відмову у задоволенні клопотання слідчого, прокурора про арешт майна, зроблено висновок, що національні суди поступово сприймають новели та вимоги законодавства й практики ЄСПЛ, проте найчастіше під час вирішення клопотання слідчого в мотивувальній частині ухвал застосовується стандартна аргументація загального характеру, наводиться зміст відповідних статей Кримінального процесуального кодексу України без спроби аналізу законності обмеження, мети такого обмеження, пропорційності втручання держави в права особи, що відповідає меті. Утім, важливою є саме належна системна, логічна, послідовна аргументація, якої, як правило, в ухвалах бракує.

У статті розроблена та запропонована модель логічної аргументації, дотримуючись якої слідчі судді зможуть правильно сформулювати мотивувальну частину рішення про задоволення або відмову в задоволенні клопотання про арешт майна. Наголошується, що легітимність мети накладення арешту на майно встановлюється з огляду на вимоги законодавства. Розумним є такий захід, застосування якого є об’єктивно необхідним при наявності певних підстав та умов. Придатним є такий засіб, за допомогою якого може бути досягнута бажана мета. Засіб є необхідним, якщо відсутній будь-який інший, однаково придатний, але менш обтяжливий для особи, крім того, він потрібний для вирішення нагальної соціальної проблеми.

Пропорційним можна вважати той засіб, при застосуванні якого обтяження, які будуть покладені на особу, враховуючи всі обставини та ризики, будуть співмірними меті, що повинна бути досягнута під час застосування цього обмеження. На завершальному етапі здійснюється оцінка того, чи є бажаний результат, з урахуванням усіх проаналізованих умов, співмірним обмеженню права особи на мирне володіння майном.

Запропонована модель аргументації є універсальною, здатною під час прийняття рішення про арешт майна обмежити дискрецію правозастосовника, убезпечити особу від свавілля органів державної влади, а також стати методичним підґрунтям при ухваленні кримінального процесуального рішення.

Bibliography

Authored books

1. Barak A, Proportionality. Constitutional Rights and their Limitations (Cambridge University Press 2012) (in English).

2. Harris D and others, Law of the European Convention on Human Rights (3rd edn, Oxford University Press 2014) (in English).

3. Fulei T, Zastosuvannia Konventsii pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod ta praktyky Yevropeiskoho Sudu z prav liudyny pry zdiisnenni pravosuddia [Application of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and the Practice of the European Court of Human Rights in the Administration of Justice] (VAITE 2017) (in Ukrainian).

Journal articles

4. Bazhanov A, ‘Obosnovanye pryntsypa sorazmernosty v praktyke Federalnoho Konstytutsyonnoho Suda Hermanyy (1950-1960 hh.)’ [‘Justification of the Principle of Proportionality in the Practice of the Federal Constitutional Court of Germany (1950-1960)’] (2018) 5 Vestnyk Unyversyteta ymeny O. E. Kutafyna (MHIuA) 159-168 (in Russian).

5. Bazhanov A, ‘Problemy realyzatsyy pryntsypa sorazmernosty v sudebnoi praktyke’ [‘Problems of Realization of the Principle of Proportionality in Judicial Practice’] [2018] 6(13) Trudy Ynstytuta hosudarstva y prava RN 124-157 (in Russian).

6. Dudash T, ‘Praktyka Yevropeiskoho sudu z prav liudyny: hermenevtychnyi analiz’ [The Practice of the European Court of Human Rights: hermeneutic analysis] (2009) 21 Praktyka Yevropeiskoho sudu z prav liudyny: zahalnoteoretychni doslidzhennia, Seriia I. Doslidzhennia ta referaty 26-40 (in Ukrainian).

7. Foskulle A, ‘Pryntsyp sorazmernosty’ [‘Principle of Proportionality’] [2015] 1(104) Sravnytelnoe konstytutsyonnoe obozrenye 159-63 (in Russian).

8. Hiulumian V, ‘Pryntsypy tolkovanyia Evropeiskoi konventsyy prav cheloveka (krytyka y zashchyta)’ [Principles of Interpretation of the European Convention on Human Rights (criticism and protection)] [2015] 3(45) Zhurnal konstytutsyonnoho pravosudyia 6-18 (in Russian).

9. Koen-Elyia M i Porat Y, ‘Amerykanskyi metod vzveshyvanyia ynteresov y nemetskyi test na proportsyonalnost: ystorycheskye korny’ [‘American Method of Weighing the Interests in German Test on Proportionality: Historical Roots’] (2011) 3 Sravnytelnoe konstytutsyonnoe obozrenye 59-81 (in Russian).

10. Pohrebniak S, ‘Pryntsyp proportsiinosti u sudovii diialnosti’ [‘Principle of Proportionality in Judicial Activity’] (2012) 2 Filosofiia prava i zahalna teoriia prava 49-55 (in Ukrainian).

11. Rabinovych P ta Fedyk S, ‘Osoblyvosti tlumachennia yurydychnykh norm shchodo prav liudyny (za materialamy praktyky Yevropeiskoho sudu z prav liudyny)’ [‘Peculiarities of Interpreting of the Legal Norms Concerning Human Rights (based on the case-law of the European Court of Human Rights’)] (2004) 5 Pratsi Lvivskoi laboratorii prav liudyny i hromadianyna Naukovo-doslidnoho instytutu derzhavnoho budivnytstva ta mistsevoho samovriaduvannia akademii pravovykh nauk Ukrainy 124 (in Ukrainian).

12. Tsakyrakys S, ‘Proportsyonalnost: posiahatelstvo na prava cheloveka?’ [‘Proportionality: Encroachment on Human Rights?’] [2011] 2(81) Sravnytelnoe konstytutsyonnoe obozrenye 47-68 (in Russian).

Dissertations

13. Bazhanov A, ‘Sorazmernost kak pryntsyp prava’ [‘Proportionality as the Principle of Law’] (dys kand yuryd nauk, 2019) (in Russian).

14. Yevtushok Yu, ‘Pryntsyp proportsiinosti yak neobkhidna skladova verkhovenstva prava’ [‘Principle of roportionality as Necessary Component of the Rule of Law’] (dys kand yuryd nauk, 2015) (in Ukrainian).