Поява інституту проступків не лише вплинула на класифікацію кримінальних правопорушень, а й дала підстави для дискусії про значення такого поділу для диференціації кримінальної відповідальності. Необхідно відповісти на запитання: чи впровадження цього нового для кримінального права поняття відобра зилося лише у поділі кримінально-караних діянь на злочини та проступки, чи ж вплинуло й на інші кримінально-правові інститути?

Метою статті є визначення ролі інституту кримінальних проступків для такого феномену, як диференціація кримінальної відповідальності. Зокрема, важливо встановити, чи поділ на злочини та проступки можна визнати засобом диференціації кримінальної відповідальності або ж цей поділ є її видом.

Звернуто увагу на те, що категоризація кримінальних правопорушень не є засобом диференціації кримінальної відповідальності, оскільки не є інструментом у руках законодавця для забезпечення варіативності кримінальної відповідальності, беручи до уваги певні критерії. Вочевидь значення класифікації кримінальних право порушень для побудови Кримінального кодексу України (КК України) є надзвичайно важливим, оскільки забезпечує системність, лаконічність, структурованість і логічну послідовність викладу положень кодексу. Ця класифікація кримінальних правопорушень лежить в основі для подальшої диференціації кримінальної відповідальності.

Так, у процесі підготовки статті було встановлено, що у КК України з’явилися положення, які не поширюються на злочини, однак стосуються саме проступків. Зокрема, йдеться про можливість застосування певних видів покарань за злочин або ж проступок, існування стадії готування, певних аспектів давності та судимості. Водночас частина наскрізних диференціюючих положень КК України продовжує застосовуватися до обох видів кримінальних правопорушень.

Вважаємо, що саме явище категоризації кримінальних правопорушень за своєю суттю не призначене для градуювання кримінальної відповідальності, а отже, не є засобом її диференціації.

З урахуванням впливу категорії проступків на деякі наскрізні положення кримінального закону можна зробити висновок про необхідність виділення нового виду диференціації кримінальної відповідальності за ознакою ієрархії тяжкості кримінальних правопорушень: 1) диференціації кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних проступків; 2) диференціації кримінальної відповідальності за вчинення злочинів.

Окрім цього, звернуто увагу на дещо “механічний” підхід законодавця до поділу кримінально-караних діянь на проступки та злочини. Адже існуючий поділ побудований на фактичній зміні санкцій із метою віднесення певного діяння до злочинів або ж проступків. І такий процес “підтягування” санкцій має низку недоліків. Поділ на проступки та злочини має бути спрямованим на досягнення певної цілі саме для матеріального права, а не для процесуального. Тому варто більш конкретно спробувати сформулювати саме матеріально-правові підстави для обґрунтування такого поділу. Перевага процесуальних передумов для появи інституту проступків над матеріальними є недопустимою.

Всі кримінально-карані правопорушення повинні бути зосереджені в одному нормативному акті. Поява поряд із Кодексом України про адміністративні правопорушення ще двох кодексів про проступки та злочини видається необґрунтованою.

Bibliography

Authored books

1. Boiko I, Istoriia pravovoho rehuliuvannia tsyvilnykh, kryminalnykh ta protsesualnykh vidnosyn v Ukraini (IX–XX st.) (VTs LNU im I Franka 2014) (in Ukrainian).

2. Kruglikov L і Vasil’evskij A, Differenciacija otvetstvennosti v ugolovnom prave (Juridicheskij centr Press 2002) (in Russian).

3. Terliuk I, Ohliad istorii kryminalnoho prava Ukrainy: navchalnyi posibnyk (Liha-Pres 2007) (in Ukrainian).

Journal articles

4. Antoniuk N, ‘Zasoby dyferentsiatsii kryminalnoi vidpovidalnosti’ (2020) 2 Pravo Ukrainy 233 (in Ukrainian).

5. Borysov V ta Tiutiuhin V ta Demydova L, ‘Kryminalnyi prostupok: kontseptualni zasady zaprovadzhennia do natsionalnoho zakonodavstva’ (2016) 2 Visnyk Asotsiatsii kryminalnoho prava Ukrainy 129 (in Ukrainian).

 6. Fris P, ‘Pytannia kryminalnoho prava v konteksti kryminalno-pravovoi polityky’ (2010) 9 Pravo Ukrainy 73 (in Ukrainian).

7. Myroshnychenko N, ‘Kontseptualni pytannia zaprovadzhennia instytutu “kryminalni prostupky” u zakonodavstvo Ukrainy’ (2015) 20 Pravova derzhava 154 (in Ukrainian).

8. Orlovska N, ‘Problemy klasyfikatsii kryminalnykh pravoporushen (do pytannia pro zaprovadzhennia kryminalnykh prostupkiv)’ (2018) 2 Porivnialno-analitychne pravo 306 (in Ukrainian).

9. Pavlyk L, ‘Poniattia ta vydy zasobiv dyferentsiatsii kryminalnoi vidpovidalnosti’ (2013) 1 Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. seriia yurydychna 322 (in Ukrainian).

10. Politova A, ‘Kryminalnyi prostupok yak novela reformuvannia kryminalnoi yustytsii’ (2013) 4 Visnyk kryminolohichnoi asotsiatsii Ukrainy 74 (in Ukrainian).

11. Sharmar O, ‘Kryminalni prostupky: istoriia i suchasnist’ (2013) 2 Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav 362 (in Ukrainian).

12. Shevchuk T, ‘Do pytannia pro naukove zabezpechennia zaprovadzhennia instytutu kryminalnoho prostupku v ukrainske zakonodavstvo’ (2019) 1 Porivnialno-analitychne pravo 323 (in Ukrainian).

13. Shuba B, ‘Naukovo-teoretychnyi analiz vytokiv formuvannia instytutu kryminalnoho prostupku’ (2015) 6 Aktualni problemy vitchyznianoi yurysprudentsii 98 (in Ukrainian).

Conference papers

14. Hrebeniuk O, ‘Shchodo perspektyv zaprovadzhennia instytutu kryminalnykh prostupkiv u konteksti novoho Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu’ in Kryminalnyi kodeks Ukrainy 2001 r.: problemy zastosuvannia i perspektyvy udoskonalennia: tezy dopovidei ta povidomlen uchasnykiv Mizhnarodnoho sympoziumu, 21–22 veresnia (Lviv 2012) 61 (in Ukrainian).

15. Khavroniuk M, ‘Kontseptsiiu vyznacheno: administratyvni prostupky, kryminalni prostupky, zlochyny. Nastav chas rozmezhuvaty’ in Osnovni napriamy rozvytku kryminalnoho prava ta shliakhy vdoskonalennia zakonodavstva Ukrainy pro kryminalnu vidpovidalnist. Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii 11–12 zhovtnia 2012 roku (Kharkiv) 182 (in Ukrainian).

16. Marin O, ‘Kryminalno-pravovi problemy novoho KPK Ukrainy’ in Kryminalnyi kodeks Ukrainy 2001 r.: problemy zastosuvannia i perspektyvy udoskonalennia: tezy dopovidei ta povidomlen uchasnykiv Mizhnarodnoho sympoziumu, 21–22 veresnia (Lviv 2012) 140 (in Ukrainian).

Theses

17. Chuprova O, ‘Differenciacija otvetstvennosti v ugolovnom prave stran kontinental’noj Evropy i Rossii: komparativistskij aspekt’ (avtoref dys kand jurid nauk, 2008) (in Russian).

Websites

18. Schennach M фтв Schumacher V ‘The Practice of Criminal Law by the Supreme Court in the Austrian Vormärz. A Workshop Report’ <https://forhistiur.de/media/ nachrichten/Bericht.pdf> (accessed: 06.08.2020) (in German).

19. Khavroniuk M, ‘Skresla kryha shchodo zakonoproektiv 7279 i 7279-1 (shchodo kryminalnykh prostupkiv)’ (Barristers.org.ua, 13.03.2018) <https://barristers. org.ua/news/sogodni-kryga-skresla-shhodo-zakonoproektiv-7279-7279-1-shhodokryminalnyhprostupkiv> (accessed: 02.11.2020) (in Ukrainian).

20. Navrotskyi V, ‘Kryminalnyi kodeks Ukrainy 2001 roku: pidsumky ta perspektyvy’ (Yurysprudentsiya onlain , 2006) <https://www.lawyer.org.ua/?i=13> (in Ukrainian).

21. Veremko V, ‘Mezhi kryminalu’ (Zakon i Biznes, 30.09. – 06.10.2017) <https://zib.com. ua/ua/print/130299-do_zlochiniv_proponuyut_vidnesti_tilki_ti_diyannya_yaki_vart. html> (accessed: 02.11.2020) (in Ukrainian).