Мета статті – встановити особливі риси форми правління, закріпленої первинною редакцією Конституції України, а отже, здійснити її коректну наукову класифікацію.

 Ухвалена 28 червня 1996 р. Конституція України запровадила форму правління, конституційні ознаки якої засвідчують умовність її визначення як змішаної республіканської. Риси цієї форми правління спричинили суттєве спотворення сутності змішаної республіки. Форма правління принципово обмежувала вплив Верховної Ради України на виконавчу владу й адміністративно підпорядковувала її Президенту України. Тому форма правління забезпечувала не рівновагу “розділених влад”, а домінантну роль Президента України в державному механізмі. Первинна редакція Конституції України не встановлювала деяких принципово важливих елементів змішаної республіки. Зокрема, не закріплювала парламентської інвеститури Кабінету Міністрів України як умови його повноважності. Можливість парламентської відповідальності останнього залежала від політичної волі Президента України, а рівень впливу Глави держави на виконавчу владу усував її дуалізм. За таких умов застосування стримувань і противаг до Президента України з боку Верховної Ради України виявилося суттєво ускладненим, а для Кабінету Міністрів України взагалі неможливим. Хоча структурно Президент України не був поєднаний із жодною з конституційно визначених влад, фактично він виявився главою виконавчої влади. Це засвідчували такі повноваження Президента України, як право призначати членів Уряду, нічим не обмежене право зміщувати їх із посад, право припиняти повноваження Кабінету Міністрів України, право скасовувати урядові акти та ін.

Попри те, що форма правління виявляла очевидну функціональну подібність до президентської республіки, вона не була тотожна і їй. Форма правління, закріплена первинною редакцією Конституції України, не виявляла “жорсткого” поділу влади і передбачала інститути, нетипові для президентської форми правління. Тому встановлену первинною редакцією Конституції України форму правління неможливо визначити ні змішаною республіканською, ні президентською. З огляду на рівень президенціалізації форми правління, було б помилково розглядати її і як часткове відхилення від змішаної республіки. По суті, встановлену первинною редакцією Конституції України форму правління неможливо адекватно класифікувати в межах узагальненого трихотомічного поділу республік. Науково коректним є її визначення перехідною президенціалізованою республікою.

Bibliography

Authored books

1. Procjuk I, Podil derzhavnoi vlady v umovakh riznykh form derzhavnoho pravlinnia (Pravo 2012) (in Ukrainian).

2. Protasova V, Parlamentsko-prezydentska respublika: sutnist, osoblyvosti, riznovydy (Pravo 2009) (in Ukrainian).

3. Serjoghina S, Forma pravlinnia: pytannia konstytuciino-pravovoii teorii ta praktyky (Pravo 2011) (in Ukrainian).

Journal articles

 4. ‘Konstytutsiina reforma v Ukraini: perebih, stan i perspektyvy. Analitychna dopovid (2007) 1 Natsionalna bezpeka i oborona (in Ukrainian).

5. Shapoval V, ‘Forma derzhavnoho pravlinnia jak konstytuciinyi modus vivendi suchasnoi derzhavy’ (2009) 10 Pravo Ukrainy (in Ukrainian).

6. Shapoval V, ‘Vykonavcha vlada v Ukraini u konteksti formy derzhavnoho pravlinnia (dosvid do pryiniattia Konstytutsii Ukrainy 1996 roku) (2016) 3 Pravo Ukrainy (in Ukrainian).

7. Shapoval V, ‘Vykonavcha vlada v Ukraini u konteksti formy derzhavnoho pravlinnia (dosvid pislia pryiniattia Konstytutsii Ukrainy 1996 roku)’ (2016) 4 Pravo Ukrainy (in Ukrainian).