Ситуація, що склалася із чинним кримінальним законодавством України, повинна бути визначена не інакше, як кризова. Кількість змін та доповнень до чинного Кримінального кодексу України за 18 років сягнула критичної межі. Водночас слід визнати, що дуже часто ці зміни та доповнення обумов лені вузькоклановими, політичними, кон’юнктурними інтересами, часто є непроду маними, такими, що не тільки не сприяють вирішенню питань боротьби із посяганнями на найважливіші суспільні відносини, блага та інтереси, а й, навпаки, завдають шкоду цій діяльності.

На жаль, за роки існування незалежної Української держави не була створена національна ідея загалом, не сформована національна ідеологія, незважаючи на те, що у 1991 р. відбулася зміна суспільно-економічної формації, яка обумовлювала таку необхідність. Як наслідок, не була сформована національна правова ідеологія і така її складова, як кримінально-правова ідеологія. Тому чинне кримінальне законодавство України зберігає ідеологічні нашарування, які були притаманні кримінальному праву Української Радянської Соціалістичної Республіки, воно залишається великою мірою побудованим на кримінально-правовій ідеології часів існування Радянського Союзу.

Усе це спричинено тим, що в основі сучасної національної кримінально-правової політика немає національної кримінально-правової ідеології та кримінальноправової доктрини і концепції.

 Кримінально-правова ідеологія, яка являє собою складову (елемент) правової ідеології загалом, зі свого боку, є елементом кримінально-правової правосвідомості. Вона – комплекс систематизованих, скоординованих кримінально-правових ідей, теорій, концепцій, положень та принципів, що перебувають між собою у відповідному підпорядкуванні і мають на меті формування бажаного для суспільства (окремої соціальної групи) кримінального законодавства, практики його застосування, формування у кримінально-правовій правосвідомості позитивної оцінки кримінально-правової боротьби зі злочинністю, обґрунтованих вимог до її вдосконалення.Кримінально-правова ідеологія – це самостійний політико-правовий феномен, який виконує функцію визначення ролі та меж поширення кримінального права в питанні унормування поведінки членів суспільства в їх підпорядкуванні найважливішим загальновизнаним правилам поведінки, цінностям та інтересам.

Метою статті є розроблення підходів до розуміння кримінально-правової ідеології, її місця в системі правової політики, поняття і місця кримінально-правової доктрини в структурі кримінально-правової ідеології, поняття ідеології кримінальноправової політики та засад формування концепції кримінального законодавства України.

Bibliography

Authored books

1. Chalidze V, Ugolovnaya Rossiya [Criminal Russia] (“TERRA”–“TERRA” 1990) (in Russian).

2. Hryshchuk V, Filosofsko-pravove rozuminnia vidpovidalnosti liudyny [Philosophical and Legal Understanding of Human Responsibility] (2-he vyd, Khmelnytskyi un-t upravlinnia ta prava 2013) (in Ukrainian).

3. Kolomiiets Yu, Kryminalno-pravova ideolohiia: filosofsko-pravove doslidzhennia [Criminal Law Ideology: Philosophical and Legal Study] (FOP Petrov O S 2019) (in Ukrainian).

4. Kuznetsov V ta Savchenko A, Kryminalne pravo Ukrainy: pytannia ta zadachi dlia pidhotovky do vstupnykh, semestrovykh ta derzhavnykh ekzameniv: navchalnyi posibnyk [Criminal Law of Ukraine: Questions and Tasks Preparing for Entrance, Semester and State Examinations: Study Guide] (Tsentr uchbovoi literatury 2011) (in Ukrainian).

5. Lening Rihard, Ob osnove i prirode prava [On the Basis and Nature of Law] (Tipografiya A I Mamontova 1909) (in Russian).

6. Naumov A, Prestuplenie i nakazanie v istorii Rossii [Crime and Punishment in the History of Russia] (Yurlitinform 2014) t 2 (in Russian).

7. Nediukha M, Pravova ideolohiia ukrainskoho suspilstva [Legal Ideology of Ukrainian Society] (MP Lesia 2012) (in Ukrainian).

 8. Voslenskiy N, Nomenklatura [Nomenclature] (Sovetskaya Rossiya 1991) (in Russian).

Edited books 9. Vasilev A (red), Gosudarstvennaya ideologiya [State Ideology] (Yurlitinform 2019) (in Russian).

Newspaper articles

10. Panov M, ‘Pravova ideolohiia i reformy v Ukraini’ [‘Legal Ideology and Reforms in Ukraine’] Yurydychnyi visnyk Ukrainy (Kyiv, 26 Veresen – 2 Zhovten 2015) (in Ukrainian).

11. Sorokin V, ‘Sudebnaya praktika kak istochnik prava. Za i protiv’ [‘Judicial Practice as a Source of Law. Pros and Cons’] (Yuridicheskaya Rossiya, 1 Yanvar 2008) <http://www. law.edu.ru/article/article.asp?articleID=1115025> (accessed: 13.01.2020) (in Russian).  Websites 12. ‘Doktryna’ [‘Doctrine’] (Wikipedia) <https://uk.wikipedia.org/wiki/Доктрина> (accessed: 13.01.2020) (in Ukrainian).

13. ‘Kontseptsiia reformuvannia zakonodavstva pro publichni pravoporushennia’ [‘Concept of Reforming the Law on Public Offenses’] (Lvivskyi forum kryminalnoi yustytsii) <http://www.lfcj.com.ua/ua/концепція-форуму/> (accessed: 13.01.2020) (in Ukrainian).