Вчення про склад злочину займає провідне місце в системі знань про злочин, утворення і застосування норм Кримінального кодексу України (КК України), кримінальну відповідальність та її підставу тощо. Серед проблем, пов’язаних із дослідженням складу злочину, методологічно важливими є питання щодо утворення понять, пов’язаних зі складом злочину та його структурою. У межах останнього питання особлива роль відводиться потерпілому від злочину, поняття якого є міждисциплінарним та закріплене у Кримінальному процесуальному кодексі України (КПК України) терміном “потерпілий” (ст. 55 КПК України та ін.).

Мета статті полягає у характеристиці поняття “склад злочину” як правового явища – продукту розумової діяльності суб’єкта пізнання, що має вихідним матеріалом реально існуючу систему ознак, яка пізнається і використовується у практичній діяльності. Зазначається, що склад злочину являє собою логіко-правову модель, яка складається із укрупнених чотирьох елементів: об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єктивної сторони і суб’єкта злочину. Зі свого боку кожен із цих елементів має свою специфічну структуру, критерієм формування якої, як і всього складу злочину, є “ознака злочину”.

Відповідно до логічної характеристики класу предметів зроблено поділ складів злочину на загальну модель складу злочину (родове поняття) та видові моделі (видова модель складу злочину умисного вбивства, умисного тяжкого тілесного ушкодження, захоплення заручників тощо). Зазначено, що при вчиненні злочину юридичне значення має саме фактичний склад злочину – сукупність об’єктивних і суб’єктивних, а також необхідних і достатніх ознак, які встановлюються згідно з конкретним учиненим суспільно небезпечним діянням.

У теорії кримінального права ознаку потерпілого від злочину відносять до факультативних ознак загальної моделі складу злочину, незважаючи на те, що потерпілий від злочину є в усіх випадках вчинення суспільно небезпечного діяння. Законодавець, формулюючи норму Особливої частини КК України, далеко не завжди робить вказівку на потерпілого або має його на увазі як ознаку злочину. Як обов’язкова ознака потерпілий від злочину притаманний лише окремим видам злочинів.

Звернуто увагу на те, що в КК України відсутнє визначення потерпілого від злочину. Таке визначення легально закріплено у ч. 1 ст. 55 КПК України, яке, на думку автора, за правовою природою належить до класу матеріально-правових понять, а тому його треба використовувати при застосуванні норм як кримінального процесуального законодавства, так і законодавства про кримінальну відповідальність. Зазначено, що поняття “потерпілий від злочину”, наведене законодавцем у певних нормах КК України, не може виходити за легальні межі, а тому це можуть бути лише фізичні або юридичні особи. Зроблено висновок, що інші різновиди потерпілих (етнічні або соціальні групи, держава тощо), які виділяє теорія кримінального права, можуть бути предметом прикладного застосування закону про кримінальну відповідальність лише на рівні кримінально-правової характеристики, тобто коли у зв’язку із вчиненням злочину виникають питання комплексної оцінки ступеня тяжкості вчиненого.

За термінологією, що була введена 13 квітня 2012 р. із прийняттям нового КПК України, поняття “склад злочину” змінено на “склад кримінального правопорушення”, яке поступово стало використовуватися у сучасній науковій літературі з кримінального права. 22 листопада 2018 р. поняття “склад кримінального правопорушення” було уведено Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень” у КК України. Однак на час підготовки статті новели цього Закону ще не набули чинності. Відповідно до ст. 12 КК України в редакції Закону цим поняттям будуть охоплюватися два різновиди кримінальних правопорушень – кримінальні проступки і злочини. Водночас, враховуючи багатовікову історію становлення у науковому просторі поняття “склад злочину”, у статті воно використовується як ключове при висвітленні поглядів науковців на становлення і розвиток його змісту та місце в структурі потерпілого від злочину.

Bibliography

Authored books

1. Brajnin Ja, Ugolovnaja otvetstvennost’ i ee osnovanie v sovetskom ugolovnom prave [Criminal Liability and its Ground in Soviet Criminal Law] (1963) (in Russian).

2. Budzinskij S, Nachala ugolovnogo prava [Fundamentals of Criminal Law] (Varshava 1870) (in Russian).

3. Fargiev I, Ugolovno-pravovye i kriminologicheskie osnovy uchenija o poterpevshem [Criminal-Law and Criminological Foundations of the Victim Doctrine] (Jurid centr Press 2009) (in Russian).

4. Kondakov N, Logicheskij slovar’-spravochnik [Logical Dictionary-Reference Book] (Nauka 1975) (in Russian). 5. Kudrjavcev V, Obshhaja teorija kvalifikacii prestuplenij [General Theory of Crime Qualification] (Jurid lit 1972) (in Russian).

6. Panov M, Problemy metodolohii nauky kryminalnoho prava [Methodology Issues of Criminal Law Science] (Pravo 2018) (in Ukrainian).

7. Senatorov M, Poterpilyi vid zlochynu u kryminalnomu pravi [Victim of Crime in Criminal Law] (Pravo 2006) (in Ukrainian).

8. Tagancev N, Russkoe ugolovnoe pravo. Lekcii. Chast’ obshhaja [Russian Criminal Law. Lectures. General Part], t 1 (1994) (in Russian).

9. Trajnin A, Obshhee uchenie o sostave prestuplenija [General Doctrine of Corpus Delicti] (Gosjurizdat 1957) (in Russian).

10. Zherebkin V, Logicheskij analiz ponjatij prava [Logical Analysis of the Concepts of Law] (Vishha shkola 1976) (in Russian).

Edited books

11. Kryminalne pravo Ukrainy: Zahalna chastyna: pidruchnyk [Criminal Law of Ukraine: General Part: Textbook] (Tatsii V ta Borysov V ta Tiutiuhin V red, 5-te vyd, pererobl i dopov, Pravo 2015) (in Ukrainian).

12. Poterpilyi vid zlochynu (mizhdystsyplinarne pravove doslidzhennia) [Victim of Crime (Interdisciplinary Legal Research)] (Baulin Yu ta Borysov V zah red, Krossroud 2008) (in Ukrainian).

Encyclopaedias

13. Jenciklopedija ugolovnogo prava [Encyclopedia of Criminal Law], t 4 : Sostav prestuplenija [Corpus Delicti of Crime] (Izdanie professora Malinina 2005) (in Russian). 14. Velyka ukrainska yurydychna entsyklopediia [Great Ukrainian Encyclopedia of Law], t 17: Kryminalne pravo [Criminal Law] (Tatsii V holova redkol, Borysov V zast holovy, Pravo 2016) (in Ukrainian).

Journal articles

15. Borysov V, ‘Sklad zlochynu yak pravova model’ [‘Corpus Delicti as a Legal Model’] [2009] 1(14) Visnyk akademii advokatury Ukrainy 254–6 (in Ukrainian).

16. Panov M, ‘Problemy skladu zlochynu ta yoho funktsii u doktryni kryminalnoho prava’ [‘Issues Intrinsic to Corpus Delicti and Its Functions in the Criminal Law Doctrine’] (2013) 1 Visnyk asotsiatsii kryminalnoho prava Ukrainy 103–25 (in Ukrainian).

Theses

17. Radutnyi O, ‘Kryminalna vidpovidalnist za nezakonne zbyrannia, vykorystannia ta rozgholoshennia vidomostei, shcho stanovliat komertsiinu taiemnytsiu (analiz skladiv zlochyniv)’ [‘Criminal Liability for Illegal Collection, Use and Disclosure of Information Regarded as Trade Secret (Analysis of Various Corpus Delicti)’] (dys kand yuryd nauk, 2002) (in Ukrainian).

18. Sidorov B, ‘Povedenie poterpevshih ot prestuplenija i ugolovnaja otvetstvennost’ [‘ Behavior of Crime Victims and Criminal Liability’] (avtoref dis dokt jurid nauk, 1999) (in Russian).