Майже з початку застосування сурогатного материнства, як методу ДРТ, воно привертає увагу суспільства як спосіб вирішити питання, які мають високий пріоритет для продовження роду та сім’ї людини. Тому сурогатне материнство стало одним із головних об’єктів дослідження біоетики, яка вивчає етичні та моральні аспекти використання нових біологічних та медичних технологій.

Основні завдання цієї статті – виявити та зробити порівняльний аналіз особливостей правового регулювання методу сурогатного материнства в Україні та інших країнах. Особливе значення полягає у визначенні заборон та обмежень щодо застосування методу, до кого вони застосовуються та як вони стосуються права людини на продовження роду. Зроблено порівняння із законодавством інших країн, які мають більш досконалу правову регламентацію застосування методу сурогатного материнства.

Теоретична та практична значущість статті відображається у тому, що її результати можуть бути використані у подальшій теоретичній розробці спеціальних правових норм, пов’язаних із сурогатним материнством, як одним із методів людського відтворення. Дослідження дозволило з’ясувати основні терміни, які використовуються в правовому регулюванні сурогатного материнства.

У ході дослідження було встановлено, що правове регулювання використання методів ДРТ, зокрема сурогатного материнства, змінюється залежно від юрисдикції. Кожна країна має свої закони. На сьогоднішній день правове регулювання використання методу сурогатного материнства можна розділити на чотири основні правові режими:

 – режим дозволу;

– режим обмеження;

– режим повної заборони (у будь-якій формі);

 – режим невизначеності. Українське законодавство вважається доволі ліберальним щодо сурогатного материнства. Основні види та типи сурогатного материнства, включаючи комерційне, дозво лені та широко використовуються. Однак, в Україні законодавство теж має певні обмеження: не дозволено традиційне сурогатне материнство, встановлено заборону використання методу для пар, які не мають зареєстрованого шлюбу, а також не дозволено для одиноких осіб та одностатевих пар. Слід також враховувати, що метод сурогатного материнства в Україні можна застосовувати лише за медичними показами.

В Україні, враховуючи особливості нотаріального посвідчення, договори (угоди) про комерційне сурогатне материнство, бажано, оформлювати у нотаріальній формі. Однак у законодавчих нормах країни немає прямого посилання на нотаріальну форму посвідчення таких угод (договорів).

Отримані результати дослідження свідчать про те, що в українському законодавчому регулюванні сурогатного материнства відсутній спеціальний закон і тому правове регулювання залишається фрагментарним. На думку автора, лише завдяки прийняттю спеціального закону в Україні можна буде здійснити належне правове регулювання основних репродуктивних прав людини, у тому числі застосування методу сурогатного материнства, визначити зміст та особливості укладення договорів сурогатного материнства, проведення постмортальних програм, а також “відкладеного батьківства”.

Bibliography

Authored books

1. Betsill M and Corell E, Gender Violence and Reproductive Rights (WRTO Inc 2002) (in English). 2. Dana D, Contract Children: Questioning Surrogacy (Ibidem-Verlag, 2015) (in English).

3. Field M, Surrogate Motherhood: The Legal and Human Issues (Harvard University Press 1988) (in English).

4. Lee R and Morgan D, Human Fertilisation and Embryology (Oxford University Press Inc. 2001) (in English).

5. Sanders A, Global Surrogacy: Legal Regulation and Support (VERDYS Publishing 2016) (in English).

6. Weisberg D, The Birth of Surrogacy in Israel (University Press of Florida 2005) (in English).

Edited books

7. International Surrogacy Arrangements: Legal Regulation at the International Level (Trimmings K and Beaumont P ed, Oxford: Hart Publishing 2013) (in English).

8. Rothenberg K, ‘Surrogacy and the Health Care Professional: Baby M and Beyond’ in Surrogate Motherhood: Politics and Privacy (Lawrence Gostin ed, Indiana University Press 1990) (in English).

9. The Politics of Population: The International Conference on Population and Development, Cairo 1994 (Johnson S ed, Earthscan 1995) (in English).

Dictionaries

10. The Macquarie Dictionary (2001) (in English).

11. The Merriam-Webster’s Dictionary of Law (Merriam-Webster Inc 1996) (in English).

12. The Osborn’s Concise Law Dictionary (Sweet & Maxwell 2013) (in English).

13. The Oxford English Dictionary (2008) (in English).

Journal articles

14. Zukerman J, ‘Extreme Makeover – Surrogacy Edition: Reassessing the Marriage Requirement in Gestational Surrogacy Contracts and the Right to Revoke Consent in Traditional Surrogacy Agreements’ (2007–2008) 32 Nova Law Review 663 (in English).