Необхідність усталеного розвитку вітчизняного права в умовах євроінтеграції та глобалізації зумовлює потребу у формуванні та застосуванні в Україні законодавства і правозастосовної практики про сурогатне материнство з урахуванням кращого іноземного досвіду.

Мета статті полягає у проведенні загальної характеристики сурогатного материнства з іноземним елементом, матеріально-правового та колізійно-правового регулювання зазначених відносин, колізійних прив’язок встановлення та оскарження батьківства дитини, народженої із застосуванням сурогатного материнства, як базових елементів імплементації у вітчизняне право кращого іноземного досвіду у цій сфері.

Судова практика в Україні при вирішенні спорів щодо встановлення споріднення між фактичними батьками і дитиною, народженою із застосуванням сурогатного материнства, дотримується позиції, згідно з якою відмова органів іноземної держави у визнанні факту реєстрації заявниці матір’ю дитини порушує її права та права дитини, оскільки зі статусом матері пов’язані всі права та обов’язки її щодо дитини, зокрема матеріального забезпечення та піклування, які вона набула відповідно до законодавства України. Суди виходять із того, що таке порушення прав заявниці може бути усунуто через встановлення факту родинних відносин у суді України за місцем народження дитини з ухваленням відповідного судового рішення.

Колізійне регулювання сурогатного материнства відображає сучасні підходи диференціації та ускладнення колізійних норм, а також тенденцію до переходу від жорсткого до гнучкого правового регулювання шлюбно-сімейних відносин.

Законодавство іноземних держав до встановлення та оскарження батьківства дитини, народженої сурогатною матір’ю, застосовує кілька колізійних прив’язок:право держави дитини, громадянином якої вона є; особистий закон дитини (з моди фікаціями); особистий закон одного або обох батьків дитини; право держави, з якою подружжя мають найбільш тісний зв’язок; одностороння колізійна прив’язка, згідно з якою встановлення та оспорювання батьківства на території держави проводиться відповідно до законодавства цієї держави.

 Колізійні прив’язки встановлення та оскарження батьківства дитини, народженої із застосуванням сурогатного материнства, необхідно тлумачити і застосовувати відповідно до положень принципу найкращих інтересів дитини.

Оптимальною формулою прикріплення для встановлення та оскарження батьківства дитини, народженої сурогатною матір’ю, є особистий закон дитини на момент здійснення сурогатного материнства або одного з її батьків, з урахуванням найкращих інтересів дитини. Під державою місця здійснення сурогатного материнства доцільно розуміти державу місця імплантації ембріона, оскільки саме ця медична процедура є першим етапом, який має вирішальне значення для реалізації цього методу допоміжних репродуктивних технологій.

 Доцільним є внесення змін до ст. 65 Закону України “Про міжнародне приватне право”, а саме, доповнення статті ч. 2: “Встановлення та оскарження батьківства дитини, народженої із застосуванням сурогатного материнства, визначається особистим законом дитини на момент здійснення сурогатного материнства або одного з її батьків, з урахуванням найкращих інтересів дитини”.

Bibliography

Authored books

1. Ancuh N, Transgranichnye problemy pravovogo regulirovanija surrogatnogo materinstva [Cross-Border Issues of Legal Regulation of Surrogacy] (Chetyre chetverti 2015) (in Russian).

2. Antokol’skaja M, Semejnoe pravo: uchebnik [Family Law: Textbook] (izd 2-e, pererab i dop, Jurist 2002) (in Russian).

3. Kanashevskij V, Mezhdunarodnoe chastnoe pravo: uchebnik [International Private Law: Textbook] (2-e izd, Mezhdunar otnoshenija 2009) (in Russian).

4. Tolstyh V, Mezhdunarodnoe chastnoe pravo: kollizionnoe regulirovanie [International Private Law: Regulation under Law of Conflict] (Jurid centr Press 2004) (in Russian).

Edited books

5. Simeinyi kodeks Ukrainy: naukovo-praktychnyi komentar [The Family Code of Ukraine: Scientific and Practical Commentary] (Zhylinkova I red, Ksylon 2008) (in Ukrainian).

Journal articles

6. Bajbarosha N, ‘Kollizionno-pravovoe regulirovanie otnoshenij surrogatnogo materinstva’ [‘Regulation of Surrogacy Relations under Law of Conflict’] (2010) 2 Zhurnal mezhdunarodnogo prava i mezhdunarodnyh otnoshenij 17–22 (in Russian).

7. Fedoseeva G, ‘Nekotorye osobennosti kollizionno-pravovogo regulirovanija brachnosemejnyh otnoshenij v mezhdunarodnom chastnom prave Rossijskoj Federacii’ [‘Some Specific Features of Regulation of Marriage and Family Relations under Law of Conflict in International Private Law of the Russian Federation’] [2007] 4(28) Pravo i gosudarstvo: teorija i praktika 126 (in Russian).

8. Fedoseeva G, ‘Princip naibolee tesnoj svjazi i princip naibolee blagoprijatnogo prava primenitel’no k regulirovaniju transgranichnyh brachno-semejnyh otnoshenij’ [‘The Closest Relationship Principle and the Most Favorable Law Principle with Regard to Regulation of Cross-Border Marriage and Family Relations’] (2006) 1 Lex Russica 116 (in Russian).

9. Maidanyk R, ‘Dohovir pro surohatne materynstvo za ukrainskym pravom: pytannia teorii i praktyky’ [‘Surrogacy Agreement under Ukrainian Law: Issues of Theory and Practice’] (2012) 9 Pravo Ukrainy 215–25 (in Ukrainian).

10. Tagaeva S i Aminova F, ‘Problemy primenenija pravoporjadka k oslozhnennym “inostrannym jelementom” otnoshenijam, voznikajushhim iz vspomogatel’nyh reproduktivnyh tehnologij’ [‘Issues of Applying Law and Order to the Relations Which Arise from Assisted Reproductive Technologies and Are Complicated with “A Foreign Element”’] (2017) 36 Vestnik Permskogo universiteta. Juridicheskie nauki 192–202 (in Russian).

Newspaper articles

11. Jarenko A i Mel’nik A, ‘Materinskaja rabota’ [‘Mother’s Work’] Juridicheskaja praktika (2013) 32–3, 6 avgusta (in Russian).

Websites

12. ‘Nimetskyi sud ukhvalyv znakove rishennia shchodo surohatnoho materynstva v Ukraini’ [‘German Court Passed a Landmark Decision Regarding Surrogacy in Ukraine’] (Ievropeiska pravda, 23.04.2019) <https://www.eurointegration.com.ua/ news/2019/04/23/7095554> (accessed: 20.01.2020) (in Ukrainian).

13. Haro H ta inshi, ‘Naikrashchi interesy dytyny vs zakonodavstvo u sferi zastosuvannia drt (surohatne materynstvo)’ [‘Best Interests of the Child vs ART (Surrogacy) Legislation’] (Vyshcha shkola advokatury NAAU, 18.12.2019) <http://www.hsa.org. ua/blog/najkrashhi-interesy-dytyny-vs-zakonodavstvo-u-sferi-zastosuvannya-drtsurogatnematerynstvo-stattya-ganny-garo-ta-spivavtoriv-2> (accessed: 10.02.2020) (in Ukrainian).