Стаття присвячена вивченню питання розмежування судових юрисдикцій. Як свідчить практика, суб’єктний склад спірних відносин, а також характер суспільних зв’язків, із яких конфлікт виник, не можна вважати вичерпними критеріями для визначення суду, повноважного його (конфлікт) вирішувати.

Метою статті є пошук додаткових критеріїв, зважаючи на які можна встановити процесуальну форму, що є найбільш придатною для розв’язання правового спору з характерними ознаками.

У статті зауважено, що утворення судів різних юрисдикцій обумовлено тим, що їхні судді мають спеціалізуватися на вирішенні конфліктів, які виникають із правових відносин різної галузевої приналежності й підлягають регламентації за допомогою матеріальних норм різних галузей права. Таким чином, судді, що спеціалізуються, спроможні продемонструвати найвищий рівень розуміння галузевих матеріальних норм, засвідчити свою здатність фахово тлумачити такі норми, а отже, бути взірцем у питаннях їх застосування.

Водночас наголошено на тому, що суди у своїй діяльності дотримуються різних процесуальних законів, які акумулюють норми, що відзначаються особливостями; “спеціалізований” суд діє за правилами, що сприяють створенню пристойних умов для реалізації сторонами конфлікту наданих їм процесуальних прав. Це озна чає, що правильне визначення юрисдикції гарантує не тільки високий ступінь суддівської компетентності у застосуванні матеріальних норм, а й не менш цінний “процесуальний комфорт”, що мають відчувати всі учасники судового процесу.

Запропоновано наблизитися до вирішення проблеми розмежування судових юрисдикцій не через виокремлення ознак спорів, формування їхніх переліків, а за допомогою пошуку відповіді на запитання: чи потребує їх (спорів) розв’язання застосування спеціальних процесуальних правил?

Констатовано, що первісно зміст спеціальних процесуальних правил відбивається у нормах про принципи судочинства; свій розвиток такі правила отри мують у подальших процесуальних приписах.

Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України) пристосований для розв’язання конфліктів за участю суб’єктів влади. Отже, всі його правила, засновані на виписаних на початку КАС України принципах, спрямовано на створення умов, за яких нерівні у матеріальних відносинах суб’єкти права, які є сторонами спору, досягають рівності у судовому процесі.

Зроблено деякі узагальнення, за допомогою яких проілюстровано, як діють спеціальні положення КАС України для гарантування рівності сторін в адміністративному судочинстві. Такі узагальнення супроводжуються прикладами судових рішень у справах із розгляду податкових спорів, що вкотре дало змогу впевнитися у правильності обрання для їх розв’язання саме адміністративної процесуальної форми.

Bibliography

Authored books

1. Kolpakov V ta Hordieiev V, Yurysdyktsiia administratyvnykh sudiv [Jurisdiction of Administrative Courts] (Kharkiv yurydychnyi 2011) (in Ukrainian).

2. Komarov V ta Bihun V ta Barankova V, Kurs tsyvilnoho protsesu: pidruchnyk [Course of Civil Process: Textbook] (Pravo 2011) (in Ukrainian).

3. Pysarenko N ta Somina V, Administratyvno-pravovi spory (udoskonalennia poriadku vyrishennia) [Administrative-Legal Disputes (Improvement of the Order of Settlement)] (Pravo 2012) (in Ukrainian).

4. Smokovych M, Vyznachennia yurysdyktsii administratyvnykh sudiv ta rozmezhuvannia sudovykh yurysdyktsii [Definition of Jurisdiction of Administrative Courts and Delimitation of Judicial Jurisdictions] (Iurinkom Inter 2012) (in Ukrainian).

Journals articles

5. Bytiak Yu ta Pysarenko N, ‘Protsesualna forma vidpravlennia pravosuddia v sporakh za uchastiu sub’iektiv vladnykh povnovazhen’ [‘The Procedural form of the Administration of Justice in Disputes Involving the Authorities’] (2006) 10 Pravo Ukrainy 78 (in Ukrainian).

6. Kucheriavenko M, ‘Do pytannia shchodo vyznachennia yurysdyktsiinosti podatkovykh sporiv’ [‘On the Issue of Determining the Jurisdiction of Tax Disputes’] (2013) 1/2 Pravo Ukrainy 87 (in Ukrainian).

7. Lytvynova H, ‘Problemy rozmezhuvannia yurysdyktsii spetsializovanykh sudiv Ukrainy: vypadkovist chy zakonomirnist?’ [‘Problems of Delimitation of Jurisdiction of Specialized Courts of Ukraine: Chance or Regularity? ’] (2006) 1 Visnyk hospodarskoho sudochynstva 24 (in Ukrainian). 8. Osetynskyi A, ‘Konkurentsiia sudovykh yurysdyktsii v aspekti zabezpechennia ustalenoi sudovoi praktyky u zemelnykh sporakh’ [‘Competition of the Courts of Jurisdiction in the Aspect of Establishing Litigation in Land Disputes’] (2009) 5 Visnyk hospodarskoho sudochynstva 21 (in Ukrainian).

9. Pysarenko N, ‘Rozmezhuvannia yurysdyktsii sudiv shchodo vyrishennia sporiv za uchastiu sub’iektiv vladnykh povnovazhen’ [‘Distinguishing the Jurisdiction of the Courts for the Settlement of Disputes Involving the Authorities’] (2011) 4 Pravo Ukrainy 59 (in Ukrainian).

Newspaper articles

10. Kucheriavenko M, ‘Reformuvannia yurysdyktsii: pro chy contra?’ [‘Jurisdictional Reform: Pro or Contra?’] (2020) 6 Yurydychnyi visnyk Ukrainy 6 (in Ukrainian).

11. Kucheriavenko M ta Smychok Ye, ‘Praktyka Velykoi Palaty Verkhovnoho Sudu: “peremoha” chy kolaps?’ [‘The Case Law of the Grand Chamber of the Supreme Court: “Victory” or Collapse’] (2018) 50 Yurydychnyi visnyk Ukrainy 6 (in Ukrainian).