Стаття присвячена аналізу понять правової та судової доктрин, їхніх основних ознак і проведенню диференціації цих доктрин. Незважаючи на велику кількість досліджень на тему правової доктрини, необхідно констатувати, що й досі у юридичній літературі так і залишається недослідженою тема судової доктрини та її специфічних особливостей.

Метою статті є аналіз та упорядкування існуючих доктринальних досліджень учених, висвітлення спільних та відмінних рис обох доктрин на практиці при розгля ді спорів у суді та вираження власного бачення з приводу можливості й необхідності дослідження судової доктрини та її складових.

Встановлено, що існує можливість застосування деяких універсальних положень до такої специфічної і складної галузі права, як податкове право. Це пов’язано з тим, що при розв’язанні податкових спорів у суді обов’язково застосовується один із таких фундаментальних принципів права, як верховенство права. Це пояснюється його абсолютною універсальністю, оскільки він покладений в основу всього вітчизняного законодавства та має досить розгалужене значення. Цей принцип забезпечує баланс як із боку державної влади, так і з боку сторін спору щодо їхніх взаємних прав та обов’язків.

Крім того, судова доктрина вирізняється такими особливими ознаками, як описовість і нормативність. Це положення означає, що при наявності певних розбіжностей і колізій у законодавстві та відповідних правовідносинах суддя прагне застосувати таку норму права, яка найкращим чином збігається із наявною проблемою. При відсутності ідентичної норми або норми, яка найбільше відповідає ситуації, презю мується, що суддя має можливість змінити норму права для розв’язання цієї проблеми. Необхідно зазначити, що застосування принципу справедливості у судовій доктрині не є однаковим із застосуванням у правовій доктрині, оскільки інтереси позивача та відповідача у податкових конфліктах є діаметрально протилежними. У таких умовах обов’язковим є узгодження на особистому рівні власної поведінки задля можливості реалізації прав іншими суб’єктами та врахування і співвідношення власних прав та обов’язків із обов’язками та правами осіб, які протистоять у спірних відносинах на міжсуб’єктному рівні.

Bibliography

Authored books

1. Vasilev A, Pravovaya doktrina: voprosy teorii i istorii [Legal Doctrine: Theory and History] (Yurlitinform 2009) (in Russian).

Edited books

2. Petryshyn O (red), Pravova doktryna Ukrainy: Zahalnoteoretychna ta istorychna yurysprudentsiia [Legal Doctrine of Ukraine: General Theoretical and Historical Jurisprudence], t 1 (Pravo 2013) (in Ukrainian).

3. Semenikhin I ta Petryshyn O (red), Pravova doktryna: zahalnoteoretychnyi analiz [Legal Doctrine: General Theoretical Analysis] (Yurait 2012) (in Ukrainian).

Journal articles

4. Bulygin E, ‘Aleksi mezhdu pozitivizmom i nepozitivizmom’ [‘Alexi Between Positivism and Non-Positivism’] (2011) 1 Pravo Ukrainy 59 (in Russian).

5. Maksymov S, ‘Pravova doktryna: filosofsko-pravovyi pidkhid’ [‘Legal Doctrine: Philosophical and Legal Approach’] (2013) 9 Pravo Ukrainy 34 (in Ukrainian).