Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Нині оренда землі є важливим правовим інструментом забезпечення ринкового обігу земельних ділянок. При цьому сучасний етап земельної реформи в Україні характеризується прискореним розвитком земельно-орендних відносин,що зумовлено більшою доступністю оренди порівняно з можливістю набуття права власності.

Аналіз правозастосовної практики свідчить, що сьогодні укладення договору найму (оренди) земельної ділянки є найпоширенішою підставою виникнення зобов’язання з передачі земельної ділянки у тимчасове користування, а також найбільш ефективною формою її використання в умовах розвитку економіки.

Виняткове значення орендних відносин акцентовано і прийняттям спеціального Закону України “Про оренду землі”, що визначає особливості правового регулювання відносин, пов’язаних з орендою землі.

У цьому контексті вкрай важливою є практика українських судів, зокрема Верхов ного Суду, із вирішення спорів, які виникають із орендних правовідносин, а також щодо правильного розуміння та застосування положень Закону України “Про оренду землі”.

Мета статті – дослідити практику Верховного Суду, зокрема й Великої Палати, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування положень Закону України “Про оренду землі” у контексті найактуальніших проблемних питань, які постають перед судом.

Авторки проаналізували низку рішень Верховного Суду щодо застосування норм Закону України “Про оренду землі”, виокремили правові позиції, які нині є усталеними та не викликають сумнівів, а також висвітлили проблемні питання правового регулювання орендних відносин, які потребують невідкладного вирішення.

1. Kuzmenko N, Rishennia orhaniv mistsevoho samovriaduvannia v mekhanizmi pravovoho rehuliuvannia zemelnykh vidnosyn [Local Government Decisions in the Mechanism of Legal Regulation of Land Relations] (Alerta 2018) (in Ukrainian).

2. Svirskij B, Gosudarstvennoe stroitel’stvo i mestnoe samoupravlenie v Ukraine: ucheb. posob [State Building and Local Government in Ukraine] (Jespada 2004) (in Russian).

Journal articles

1. Kulynych P, ‘Pytannia pravovoi teorii ta praktyky orendy zemli v umovakh zavershennia zemelnoi reformy v Ukraini’ [‘Issues of Legal Theory and Practice of Land Lease in the Conditions of Completion of Land Reform in Ukraine’] (2018) 2 Chasopys Kyiv. un-tu prava 254–7 (in Ukrainian). 4. Romaniuk Ya ta Maistrenko L, ‘Deiaki aspekty pravovoho rehuliuvannia tsyvilnykh pravovidnosyn, pov’iazanykh iz derzhavnoiu reiestratsiieiu pravochyniv (na prykladi orendy zemli)’ [‘Some Aspects of the Legal Regulation of Civil Relations that are Related to the State Registration of Contracts (for Example, Contracts for the Land Lease)’] (2014) 2 Visnyk Verkhovnoho Sudu Ukrainy 162 (in Ukrainian).