Започаткована наприкінці XX ст. сучасна земельна реформа у незалежній українській державі надала реальний поштовх динамічному розвитку земельного законодавства і права України. Вона відродила не лише право приватної, комунальної та державної власності на землю, а й сприяла появі нових форм землекористування і розвитку однойменного земельно-правового інституту, у складі якого з’явилося й право концесійного землекористування. Проте формальне закріплення надання земельних ділянок на умовах концесії в Земельному кодексі України у надто обмеженій редакції не призвели до поширення концесійних земельних відносин у країні.

Метою статті є проведення системного розгляду нових положень концесійного законодавства щодо використання земельних ділянок як об’єктів концесії.

На основі наукового аналізу застосування концесії у земельних відносинах звертається увага на суттєві особливості прояву концесійних відносин у земельному праві та специфіку їх закріплення у земельному законодавстві. За авторськими поглядами радикальне оновлення концесійного землекористування для здійснення державноприватного партнерства відкриває широкі перспективи до забезпечення раціонального використання земельних ресурсів країни та залучення інвестицій у цілях підвищення ефективності користування земельними ділянками на основі концесії. Одночасно автор сподівається, що це приверне увагу наукової спільноти та фахівцівпрактиків до об’єктивної необхідності розвитку концесійного землекористування, який має стати засадничим для становлення концесійних відносин в інших галузях законодавчого регулювання використання природних ресурсів в Україні.

 Встановлено, що, на відміну від класичного орендного землекористування, концесійне використання земельних ресурсів є особливим видом строкового володіння і користування земельними ділянками державної або комунальної власності, що здійснюється на підставі концесійного договору. Проте не всі суб’єкти – учасники концесійних відносин, що зазначені в Законі України “Про концесію”, можуть бути у ролі концесієдавців земельних ділянок. Ними можуть бути лише представники власника землі в особі державних органів або органів місцевого самоврядування, які уповноважені надавати земельні ділянки державної або комунальної власності у користування, зокрема й передавати їх у концесію за рішеннями відповідних представницьких органів.

Концесіонерами у концесійних відносинах, зокрема й використання земельних ділянок для здійснення державно-приватного партнерства на основі концесії, можуть бути юридичні особи, які отримали відповідно до закону об’єкти у концесію та виступають стороною концесійного договору. Концесіонерами щодо землекористування можуть бути також господарські об’єднання, холдингові компанії та інші господарські структури, підприємства, установи, організації та господарські товариства, які є правосуб’єктними щодо участі у земельних відносинах.

Bibliography

Authored books

1. Brandt B, Inostrannye kapitaly v Rossii. Ih vlijanie na jekonomicheskoe razvitie strany [Foreign Capitals in Russia. Their Impact on Economic Development of the Country], ch II: Metallurgicheskaja i kamennougol’naja promyshlennost’ [Metallurgical and Coalmining Industry] (1899) (in Russian).

 2. Brin I, Gosudarstvennyj kapitalizm v SSSR v perehodnyj period ot kapitalizma k socializmu [State Capitalism in the USSR in the Transition Period from Capitalism to Socialism] (1959) (in Russian). 3. Butkovskij V, Inostrannye koncessii v narodnom hozjajstve SSSR [Foreign Concessions in the USSR’s National Economy] (Gosizdat 1928) (in Russian).

4. Levin A, Social’no-jekonomicheskie uklady v SSSR v period perehoda ot kapitalizma k socializmu [Socio-Economic Patterns in the Transition Period from Capitalism to Socialism] (Jekonomika 1967) (in Russian).

5. Shtof A, Gornoe pravo. Sravnitel’noe izlozhenie gornyh zakonov, dejstvujushhih v Rossii i v glavnejshih gornopromyshlennyh gosudarstvah Zapadnoj Evropy [Mining Law. A Comparative Presentation of Mining Laws in Force in Russia and in Major Mining States of Western Europe] (Tipografija M M Stasjulevicha 1896) (in Russian).

 6. Udincev V, Posessionnoe pravo [Session Law] (Tipografija Imperatorskogo Universiteta Sv Vladimira 1896) (in Russian).

Edited books

7. Juzhnyj metallurgicheskij trest “Jugostal’”: itogi dejatel’nosti za 1923–24 operac. god [South Steel Trust “Yugostal”: Performance in Operational Year 1923–24] (pod red pravlenija, 1925) (in Russian).

Journal articles

8. Kovalova O, ‘Problemy rozvytku kontsesiinykh vidnosyn v Ukraini’ [‘Issues of Concession Relations Development in Ukraine’] (2014) 1 Naukovyi visnyk 55–65 (in Ukrainian).

9. Rohach O ta Soliienko Yu, ‘Aktualni problemy derzhavnoi reiestratsii dohovoru komertsiinoi kontsesii (franchaizynhu) v Ukraini ta shliakhy yikh vyrishennia na osnovi zarubizhnoho dosvidu’ [‘Current Issues of State Registration of a Commercial Concession (Franchising) Contract in Ukraine and Ways of Resolving Thereof Based on Foreign Experience’] [2015] 32 (2) Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia Pravo 119–24 (in Ukrainian).

10. Tal’ L, ‘Koncessionnye dogovory gorodskih obshhestvennyh upravlenij’ [‘Concession Contracts of City Public Administrations’] (1915) ХI–ХII Vestnik grazhdanskogo prava 32–42 (in Russian).

Dissertations

11. Bakhurynska M, ‘Pravovi zasady kontsesii zemelnoi dilianky za zakonodavstvom Ukrainy’ [‘Legal Foundations of Land Plot Concession under Legislation of Ukraine’] (dys kand yuryd nauk, 2008) (in Ukrainian).

12. Medvedieva N, ‘Pravovi zasady hirnychoi kontsesii’ [‘Legal Foundations of Mining Concession’] (dys kand yuryd nauk, 2009) (in Ukrainian).