Мета статті – здійснити спробу визначити сутність правової доктрини в українській правовій традиції. Установлено, що представники вітчизняного і зарубіж ного політикуму, науково-експертного середовища неодноразово акцентували увагу на незадовільній якості актів, що приймаються суб’єктами нормотворчості та органами судової влади. У зв’язку з цим наголошується на важливості й необхідності наукового (доктринального) забезпечення юрисдикційної діяльності Конституційного Суду України, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

Резюмовано, що правові системи більшості країн пострадянського простору вже відповідають двом із чотирьох основних вимог, що пред’являються до правових систем сім’ї романо-германського права, а саме методологічним та інфраструктурним. За цими критеріями сучасні правові системи держав пострадянського простору відрізняються від сім’ї романо-германського права лише деякими особливостями.

Встановлено, що правова система України є складовою сучасного європейського права, що природно. За період свого історичного етногенезу український народ проявив себе органічною частиною європейської спільноти. Незважаючи на всю складність політичних взаємин, українці створювали спільну культурну та політикоправову спадщина. З огляду на своє географічне і геополітичне положення Україна перебувала в сфері перехресних впливів азіатсько-кочового, орієнтальновізантійського та європейського світів, по-різному інтегруючи їх. І все ж вирішальним вектором її соціокультурної та політико-правової орієнтації була європейська цивілізація, що першим аргументовано довів М. Грушевський. До кінця XVIII ст. і державність, і правова система України відчували на собі значний вплив правового поля загальноєвропейської цивілізації, хоча і з самобутніми особливостями в державно-правовому розвитку.

Констатовано, що українська правова традиція є потужною, унікальною, формувалася протягом тисячоліть, зберегла самобутність і своєрідність, незважаючи на всі державні, політичні, економічні та соціальні катаклізми. І не варто їй побоюватися зарахування до західної традиції – у романо-германську правову сім’ю. Тисячолітня історія Україна довела, що це анітрохи не вплине на її характер і значущість. Не потрібно заперечувати минулого, а, навпаки, з багатої культурноправової традиції України необхідно взяти основне, краще, зуміти його зрозуміти й оцінити, натомість негативні ознаки спробувати нівелювати. Історико-культурному фактору необхідно приділяти особливу увагу, зокрема традиціям: менталітету, способу життя, інститутам української правової традиції. Саме це дасть змогу зберегти унікальність і своєрідність, які неможливо знищити жодними реформами або законодавчими актами.

Bibliography

Authored books

1. Alekseev S, Pravo na poroge novogo tysjacheletija: nekotorye tendencii mirovogo pravovogo razvitija – nadezhda i drama sovremennoj jepohi [Law on the Threshold of the New Millennium: Some Trends in Global Legal Development-the Hope and the Drama of the Modern Era] (Statut 2000) (in Russian).

2. Marchenko M, Sravnitel’noe pravovedenie: uchebnik [Comparative Law: Textbook] (Prospekt 2011) (in Russian).

3. Oborotov Ju, Tradicii i novacii v pravovom razvitii [Traditions and Innovations in Legal Development] (Jurid lit 2001) (in Russian).

4. Skakun O, Obshhee sravnitel’noe pravovedenie: Osnovnye tipy (sem’i) pravovyh sistem mira: uchebnik [General Comparative Law: Main Types (Families) of Legal Systems in the World: Textbook] (Іn Jure 2008) (in Russian).

Edited books

5. Marchenko M (red), Problemy teorii gosudarstva i prava: uchebnik [Issues of the Theory of State and Law: Textbook] (Norma: INFRA 2012) (in Russian).

6. Matuzov N i Mal’ko A (red), Teorija gosudarstva i prava: kurs lekcij [Theory of State and Law: A Course of Lectures] (Izd-vo Sarat un-ta 1995) (in Russian).

7. Shemshuchenko Yu (red), Pravovi systemy suchasnosti: navchalnyi posibnyk [Legal Systems of Modern Times: Study Manual] (Iuryd dumka 2012) (in Ukrainian).

Journal articles

8. Sviatotskyi O, ‘Pytannia teorii i praktyky konstytutsionalizmu v Ukraini’ [‘Issues of Theory and Practice of Constitutionalism in Ukraine’] (1998) 2 Pravo Ukrainy 24–7 (in Ukrainian).

Newspaper articles

9. Onishchuk M, ‘Bikameralizm: trendy dlia Ukrainy’ [‘Bicameralism: Trends for Ukraine’] (Dzerkalo tyzhnia, 27.06.2008) <https://zn.ua/ukr/internal/bikameralizm_trendi_dlya_ ukrayini.html> (accessed: 20.04.2020) (in Ukrainian).