Євроінтеграційні процеси та модернізація європейського законодавства призвели до потреби перегляду й удосконалення законодавства України у сфері міжнародних приватноправових відносин. Це, зокрема, стосується і колізійного регулювання міжнародних спадкових відносин. Існування колізій у спадкових відносинах з іноземним елементом зумовлене різними підходами як у міжнародних договорах, так і в національному законодавстві держав до регулювання таких відносин за допомогою матеріальних та колізійних норм. Сучасний стан колізійного регулювання спадкових відносин в Україні вказує на потребу перегляду підходів та удосконалення існуючих колізійних конструкцій, а також на напрацювання понят тєвого інструментарію, що, зі свого боку, допоможе вирішити проблеми, які виникають у судовій та нотаріальній практиках із питань спадкування у міжнародному приватному праві.

Метою статті є аналіз колізійних норм у сфері спадкових відносин у міжнародному приватному праві, вивчення способів та засобів колізійного регулювання міжнародних спадкових відносин, а також викладення власного бачення з удосконалення механізмів їх колізійного регулювання, вироблення теоретичних дефініцій і пропозицій у досліджуваній сфері.

 Встановлено, що Закон України “Про міжнародне приватне право” (Закон про МПрП) не проводить чіткої диференціації колізійних норм, виходячи із видів спадкування та предмета спадкових відносин, що ускладнює можливість належного регулювання цих відносин. Закріплюючи універсальну колізійну прив’язку останнього місця проживання спадкодавця до відносин спадкування, Закон про МПрП не передбачає дефініції поняття “останнє місце проживання”. Визначення поняття відсутнє і в законодавстві України. Це дає змогу трактувати його по-різному як у доктрині, так і на практиці. Як наслідок, запропоновано до відносин спадкування застосовувати колізійну прив’язку “останнього постійного місця проживання”.

 З’ясовано, що Закон про МПрП із питань колізійного регулювання здатності особи на складання і скасування заповіту, а також форми заповіту й акта його скасування закріплює колізійну прив’язку права держави, у якій спадкодавець мав постійне місце проживання у момент складення акта або в момент смерті. Проте, якщо спадкодавець тимчасово проживав на території іноземної держави в момент складення акта або в момент смерті, законодавство якої встановлює інші вимоги щодо здатності складати заповіт, чи в цьому випадку це не буде мати правовим наслідком недійсність форми заповіту. Вважаємо, що таку ситуацію можна вирішити через закріплення колізійної прив’язки права держави місця складення заповіту, проте питання, пов’язані з прийняттям спадщини, повинні регулюватися правом держави, на території якої розміщене спадкове майно, якщо спадкодавцем не визначено інше право у самому заповіті.

У сфері міжнародного спадкування залишається чимало питань, які є нез’ясованими та недостатньо врегульованими, зокрема, це стосується колізійного регулювання спадкування окремих видів прав спадкодавця, визначення меж автономії волі спадкодавця у сфері спадкування тощо. Тому удосконалення колізійного регулювання міжнародних спадкових відносин допоможе вирішити чимало проблем, які існують у судовій та нотаріальній практиці.

Bibliography

Authored books

 1. Abramenkov M i Chugunov P, Nasledstvennoe pravo: uchenik dlja magistrov [Inheritance Law: Textbook for Master Degree Students] (Izdatel’stvo Jurajt 2013) (in Russian).

2. Braun M, Vvedenie v mezhdunarodnoe chastnoe pravo [Introduction to Private International Law] (1915) (in Russian).

3. Karmaza O, Mizhnarodne spadkove pravo: naukovo-praktychnyi posibnyk [International Inheritance Law: Scientific and Practical Guide] (Vydavets Fursa S. Ya., 2007) (in Ukrainian).

4. Vasylchenko V, Naukovo-praktychnyi komentar Zakonu Ukrainy “Pro mizhnarodne pryvatne pravo” [Scientific and Practical Commentary on the Law of Ukraine “On Private International Law”] (Istyna 2007) (in Ukrainian).

 Edited books

5. Kysil V, ‘Suchasne rehuliuvannia spadkovykh vidnosyn u mizhnarodnomu pryvatnomu pravi’ [‘Modern Regulation of Inheritance Relations in Private International Law’] v Narysy z mizhnarodnoho pryvatnoho prava [Essays on Private International Law], vyp 3 (Dovhert A ta Biriukov O red, Alerta 2014) (in Ukrainian).

Journal articles

6. Kysil V, ‘Spadkovi vidnosyny v suchasnomu mizhnarodnomu pryvatnomu pravi’ [‘Inheritance Relations in Modern Private International Law’] (2013) 7 Pravo Ukrainy 159 (in Ukrainian).

Conference papers

7. Kharytonov Ye ta Kharytonova O, ‘Rekodyfikatsiia tsyvilnoho zakonodavstva Ukrainy: tsinnisnyi vymir. Tsyvilne pravo Ukrainy: novi vyklyky i perspektyvy rozvytku’ [‘ReCodification of Civil Legislation of Ukraine: Evaluative Dimension. Civil Law of Ukraine: New Challenges and Development Prospects’] v Materialy XVIII Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, prysviachenoi 98-i richnytsi z dnia narodzhennia d. yu. n., prof., chlena korespondenta AN URSR V. P. Maslova [Materials of the XVIIIInternational Scientific and Practical Conference Dedicated to the 98th Birth Anniversary of V. P. Maslov, Doctor Habil. of Law, Professor, Corresponding Member of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR] (2020) (in Ukrainian).

Websites

 8. ‘Simplification of regulation on international successions’ (European Commission, 14.10.2009) <https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/MEMO_09_447> (accessed: 28.04.2020) (in English).