Регулювання відносин, які виникають при розгляді судами цивільних і комерційних спорів з іноземним елементом, має забезпечити справедливе, законне, своєчасне вирішення вказаних спорів та виконання ухвалених судових рішень. Таке регулювання здійснюється як нормами національного законодавства кожної держави, так і нормами міжнародних договорів, які мають відігравати вирішальну роль, перш за все, як інструменти уніфікації. Саме транскордонний характер таких спорів обумовлює необхідність досягнення найбільшої уніфікації в регулюванні та створенні по-справжньому міжнародного цивільного процесу, що досягається єдиними підходами національно-правового регулювання та широким створенням уніфікованих міжнародно-правових норм.

Метою статті є аналіз стану регулювання різних складових міжнародного цивільного процесу, витоків, традиції, його становлення та розвитку за роки незалежності нашої держави, перспектив реформування і, що найголовніше, модернізації. Вивчити доцільність або необхідність реформування та модернізації його складових у контексті процесу рекодифікації цивільного та міжнародного приватного права України.

Встановлено, що сучасна вітчизняна правова доктрина, наука міжнародного приватного права, теоретичні підходи, які покладені в основу регулювання окремих складових міжнародного цивільного процесу, є загалом сучасними та відповідають “світовим стандартам”. Незважаючи на це, виявлені численні “недоліки”, які потребують реформування та удосконалення і цілі інститути, які відверто застарілі, не відповідають загальносвітовим підходам і відверто шкодять інтересам нашої держави та її громадян. Це, зі свого боку, стосується регулювання судових імунітетів держав та їхньої власності, міжнародної підсудності тощо.

Автор дає оцінку сучасному стану регулювання, доходить висновку про необхідність застосування вибіркового підходу до реформування міжнародного цивіль-ного процесу, ставить на порядок денний необхідність здійснення рішучих кроків, особливо в підготовці нормативних актів, які мають усунути прогалини в національному законодавстві та побудувати його на сучасних засадах. Він також вважає вкрай необхідним започаткувати в будь-якому з наведених форматів процес переговорів про укладання міжнародної конвенції з питань міжнародної підсудності та виконання судових рішень, у якій брали б участь Україна та Європейський Союз.

Bibliography

Authored books

1. Cherniak Yu, Instytut pidsudnosti v mizhnarodnomu pryvatnomu pravi krain Yevropeiskoho Soiuzu ta Ukrainy [Institute of Court Jurisdiction in Private International Law of the European Union and Ukraine] (Pretsedent 2008) (in Ukrainian).

Edited books

2. Grazhdanskoe processual’noe ulozhenie Germanii = Deutsche Zivilprozessordnung mit Einf hrungsgesetz: Vvod. Zakon k Grazhd. Proces. Ulozhennju [German Civil ProcedureCode = Deutsche Zivilprozessordnung mit Einführungsgesetz: Introduction. The Law to the German Civil Procedure Code] (per s nem, Volters Kluver 2006) (in Russian).

3. Mezhdunarodnoe chastnoe pravo: inostrannoe zakonodatel’stvo [Private International Law: Foreign Law] (Zhil’cov A i Muranov A sost i nauchn red, Statut 2002) (in Russian). Journal articles 4. Tsirat G, ‘Dvostoronni dohovory pro pravovu dopomohu yak pryklad unifikatsii norm mizhnarodnoho tsyvilnoho protsesu’ [‘Bilateral Treaties on Legal Assistance as an Example of Unification of Provisions of International Civil Procedure’] (2012) 1 Visnyk Verkhovnoho sudu Ukrainy 43–8 (in Ukrainian).

5. Tsirat G, ‘Zahalni tendentsii protsesiv unifikatsii okremykh skladovykh mizhnarodnoho tsyvilnoho protsesu v kintsi XIX – protiahom XX storichchia u riznykh rehionakh svitu’ [‘General Trends in the Processes of Unification of Separate Components of International Civil Procedure at the End of XIX – During XX Century in Different Regions of the World’] [2012] 108 (I) Akt. problemy mizhn. vidnosyn 189–97 (in Ukrainian).

6. Tsirat G, ‘Mizhnarodno-pravove rehuliuvannia vyznannia ta vykonannia inozemnykh sudovykh rishen na prykladi Haazkoi Konventsii pro vykliuchni dohovory pro vybir sudu 2005 r.’ [‘International Legal Regulation of Recognition and Enforcement of Foreign Judgments on the Example of the Hague Convention on Exclusive Choice of Court Agreements of 2005’] [2012] 2 (61) Zovnishnia torhivlia: pravo ta ekonomika 185–7 (in Ukrainian).

7. Tsirat G, ‘Osoblyvosti pravovoho statusu inozemnoi derzhavy v mizhnarodnomu tsyvilnomu protsesi. Sudovyi imunitet derzhavy’ [‘Specifics of Legal Status of a Foreign State in International Civil Procedure. Judicial Immunity of the State’] (2012) 3 Chasopys Kyivskoho universytetu prava 379–83 (in Ukrainian).

8. Tsirat G, ‘Pytannia pravovoho statusu inozemnykh fizychnykh ta yurydychnykh osib v mizhnarodnomu tsyvilnomu protsesi’ [‘Issues Pertaining to Legal Status of Foreign Individuals and Legal Entities in International Civil Procedure’] [2007] 70 (II) Akt. problemy mizhn. vidnosyn 186–93 (in Ukrainian).

9. Tsirat G, ‘Pravove polozhennia inozemtsiv u mizhnarodnomu tsyvilnomu protsesi: dosvid mizhnarodno-pravovoi unifikatsii’ [‘Legal Status of Foreigners in International Civil Procedure: Experience of International Legal Unification’] [2011] 9 (133) Visnyk Verkh. Sudu Ukrainy 44–8 (in Ukrainian).

Theses

10. Hirenko O, ‘Suchasni tendentsii rehuliuvannia yurysdyktsiinykh imunitetiv u mizhnarodnomu pryvatnomu pravi’ [‘Today’s Trends in Regulation of Jurisdictional Immunities in Private International Law’] (avtoref dys kand yuryd nauk, 2009) (in Ukrainian).

11. Korniichuk Ye, ‘Iurysdyktsiini imunitety derzhav ta yikhnoi vlasnosti: tendentsii rozvytku v mizhnarodnomu ta vnutrishnomu pravi’ [‘Jurisdictional Immunities of States and Their Property: Development Trends in International and Domestic Law’] (dys kand yuryd nauk, 2008) (in Ukrainian).