Назва статті | Наказне провадження у господарському судочинстві |
---|---|
Автори |
ІРИНА БУТИРСЬКА
кандидатка юридичних наук, асистентка кафедри процесуального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Чернівці, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6827-9939 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/D-9848-2016 i.butyrska@gmail.com
|
Назва журналу | Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія) |
Випуск | 7 / 2020 |
Сторінки | 98 - 109 |
Анотація | Кожна судова справа має свої особливості, і вирішувати всі справи за однаковою процедурою – неефективно та нераціонально. Це зумовлює необхідність диференціації процесуальної форми. У господарському судочинстві одним із проявів такої диференціації є наказне провадження. Запроваджуючи у господарське судочинство наказне провадження, законодавець мав на меті зробити вирішення господарських спорів більш зручним і доступним. Однак понад дворічна практика застосування наказного провадження господарськими судами виявила низку проблемних питань, що не дають змогу зазначеному інституту ефективно оптимізувати витрати часу та коштів суб’єктів господарювання на захист їхніх прав та інтересів. Метою статті є теоретичне осмислення наказного провадження у господарському судочинстві, системний аналіз практики застосування процесуальних норм, що регулюють наказне провадження у господарському судочинстві, та вироблення пропозицій щодо удосконалення вітчизняного законодавства у цій частині. Наголошено, що наказне провадження є одним із проявів спрощення господарської процесуальної форми. Досліджено критерії, яких можна дотримуватися при спрощенні провадження, а саме: майновий критерій і безспірність вимог. Зроблено висновок, що безспірність грошової вимоги у наказному провадженні презюмується, але не є обов’язковою умовою видачі судового наказу, оскільки господарський суд, вирішуючи питання про видачу судового наказу, має у своєму розпорядженні лише докази, надані заявником. Встановлено умови видачі судового наказу, до яких авторка відносить: 1) із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги; 2) заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності; 3) заборгованість повинна мати грошовий характер за договором; 4) сума вимоги не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) презюмування безспірності грошової заборгованості; 6) заявником і боржником у наказному провадженні можуть бути виключно юридичні особи та фізичні особи – підприємці; 7) штрафні санкції не можуть бути предметом судового наказу. Сьогодні доводиться констатувати альтернативність застосування наказного і спрощеного позовного провадження, яке може пізніше трансформуватися ще й у загальне позовне провадження. Наявність такої альтернативи у заявника затягує процес і перевантажує суддів, оскільки завдяки цьому одна й та сама справа може двічі розглядатися судом – спочатку за правилами наказного, а потім – за правилами спрощеного позовного провадження. У зв’язку з цим обґрунтовано необхідність посилити у законодавстві імперативні засади розмежування наказного, спрощеного позовного і загального позовного провадження.
|
Ключові слова | наказне провадження; судовий наказ; спрощене провадження; госпо дарське судочинство; господарський процес |
References | Bibliography Journal articles 1. Dzhepa Yu, ‘Poniattia ta osoblyvosti nakaznoho provadzhennia za Hospodarskym protsesualnym kodeksom Ukrainy’ [‘Concepts and Features of Criminal Proceedings Under the Economic Procedure Code of Ukraine’] [2018] 3 (1) Naukovyi visnyk publichnoho ta pryvatnoho prava 68 (in Ukrainian). 2. Fonova O, ‘Sproshcheni provadzhennia u hospodarskomu protsesi’ [‘Simplified Proceedings in the Economic Process’] (2017) 9 Pravo Ukrainy 173 (in Ukrainian). 3. Ivaniuta N, ‘Osoblyvosti hospodarsko-protsesualnoi formy u sudochynstvi’ [‘Features of the Economic Procedure Procedure in the Judiciary’] (2018) 4 Pravovi novely 304 (in Ukrainian). 4. Shcherbyna V ta Rieznikova V, ‘Suchasni tendentsii rozvytku hospodarskoho protsesu Ukrainy’ [‘Current Tendencies of Development of Economic Process of Ukraine’] (2017) 9 Pravo Ukrainy 20 (in Ukrainian). 5. Talykin Ye, ‘Vyznachennia poniattia hospodarskoi protsesualnoi formy’ [‘Definition of Economic Procedural Form’] (2011) 4 Forum prava 727 (in Ukrainian). 6. Ustymenko V, ‘Udoskonalennia hospodarskoho protsesu: ekonomiko-pravovi aspekty’ [‘Improvement of the Economic Process: Economic and Legal Aspects’] (2017) 9 Pravo Ukrainy 29 (in Ukrainian).
Conferense papers 7. Nikolenko L, ‘Udoskonalennia protsesualnoho zakonodavstva v umovakh provedennia sudovoi reformy’ [‘Improving Procedural Legislation in the Context of Judicial Reform’] v Suchasni vyklyky ta aktualni problemy sudovoi reformy v Ukraini: III mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia [Current Challenges and Current Problems of Judicial Reform in Ukraine: III International Scientific and Practical Conference] (Tekhnodruk 2019) 148 (in Ukrainian). 8. Suiarko T, ‘Sproshcheni provadzhennia hospodarskoho sudochynstva yak mekhanizm zabezpechennia dostupnosti pravosuddia u hospodarskykh spravakh’ [‘Simplified Commercial Litigation as a Mechanism for Ensuring Access to Justice in Business’] v 25 rokiv hospodarskii yurysdyktsii v Ukraini: dosvid ta perspektyvy: Vseukr. nauk.prakt. konf. [25 years of Economic Jurisdiction in Ukraine: Experience and Prospects: All-Ukrainian Scientific-Practical Conference] (Pravo 2016) 155–6 (in Ukrainian).
Websites 9. Morshhagіna N, ‘Projekt HPK Ukrainy trebuet detal’nogo obsuzhdenija’ [‘The Draft EPC of Ukraine Requires Detailed Discussion’] <https://pravo.ua/ predsedatel-associacii-sudej-hozsu/> (accessed: 15.03.2020) (in Russian).
|
Електронна версія | Завантажити |