Незважаючи на те що понятійний апарат науки нотаріального процесу вже переважно сформований, окремі наукові положення залишаються за межами належної уваги науковців. Такими можуть вважатися теоретичні положення про нотаріальний акт і його юридичну силу. Вітчизняна наука сьогодні не те, що не напрацювала єдиних підходів до розуміння окремих положень юридичної сили нотаріальних актів, а й не запропонувала належних визначень цих понять, які були б предметом подальших наукових дискусій.

Метою статті є узагальнення тих правових проблем, які існують у правовій доктрині нотаріального процесу України стосовно юридичної сили нотаріального акта, вироблення цілісного уявлення про юридичну силу нотаріального акта як категорію нотаріального процесу, формування визначення окремих правових понять, пов’яза них із її проявами, а також викладення власного бачення на подальше вирішення існуючих у науці проблем.

Встановлено, що вітчизняна доктрина нотаріального процесу не надає визначення понять “юридична сила”, “доказова сила” та “виконавча сила” нотаріального акта. Юридична сила нотаріального акта у науці розглядається через її прояви – доказову та виконавчу силу. Таке розуміння юридичної сили виглядає обмеженим. Юридична сила нотаріального акта як різновиду правового акта також характеризується своїми межами та не є сталою. Перспективними виглядають дослідження обсягів юридичної сили нотаріальних актів залежно від динаміки розвитку правовідношення.

Автор доходить висновку, що під юридичною силою нотаріального акта слід розуміти властивість нотаріального акта діяти, його юридичне значення у правовідносинах, здатність породжувати правові наслідки у вигляді виникнення, зміни та припинення правовідносин, а також місце нотаріального акта в системі інших правових актів. Пропозиція щодо законодавчого закріплення положення про неможливість оспорювання нотаріально посвідчених правочинів або документів показаннями свідків повинна втілюватися у законодавство разом з удосконаленням процедури фіксації вчинення нотаріальних дій. У зв’язку з самостійним окресленням процедур реєстрації прав та фактів у спеціально створених для цього реєстрахдоцільним є виокремлення самостійного прояву юридичної сили нотаріального акта – його реєстраційної сили.

Bibliography

Authored books

1. Grjadov A, Dokazatel’stvennaja sila notarial’nogo akta v prave Rossii i Francii (sravnitel’no-pravovoe issledovanie) (Infotropik Media 2012) (in Russian).

2. Komarov V ta Barankova V, Notariat v Ukraini (Pravo 2011) (in Ukrainian).

Edited books

3. Snidevych O, ‘Vykonavcha syla notarialnoho akta’ v Fursa S (red), Teoriia notarialnoho protsesu (Alerta, Tsentr uchbovoi literatury 2012) (in Ukrainian).

4. Fursa S (red), Teoriia notarialnoho protsesu (Alerta, Tsentr uchbovoi literatury 2012) (in Ukrainian).

 Encyclopedias

5. Cornu G (réd), Vocabulaire juridique (Quadrige, 2007) (in French). 6. Yurydychna entsyklopediia, t 6 (Ukrainska entsyklopediia 2004) (in Ukrainian).

Journal articles

7. Cherevatenko I, ‘Notarialnyi akt-dokument v notarialnomu protsesi’ (2009) 12 Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo 100 (in Ukrainian).

 8. Diakovych M, ‘Notarialnyi akt yak instrument okhorony (zakhystu) prav ta zakonnykh interesiv uchasnykiv tsyvilnykh pravovidnosyn’ (2013) 9 Biuleten Ministerstva yustytsii Ukrainy 20 (in Ukrainian).

9. Komarov V ta Barankova V, ‘Problemy latynskoho notariatu: ukrainskyi dosvid normoutvorennia’ (2007) 1 Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy 129 (in Ukrainian).

Theses

10. Mandiuk O, ‘Indyvidualni administratyvni akty: teoriia ta praktyka zastosuvannia’ (dys kand uiryd nauk, 2017) (in Ukrainian).

11. Melnyk I, ‘Pravove rehuliuvannia notarialnoho provadzhennia shchodo oprotestuvannia vekselia’ (dys kand uiryd nauk, 2008) (in Ukrainian).

12. Jahin F, ‘Dejstvie administrativno – pravovyh aktov’ (dis kand jurid nauk, 2004) (in Russian).