| Назва статті | Правове регулювання відносин щодо використання штучного інтелекту: перспективи з точки зору порівняльного права |
|---|---|
| Автори |
ОЛЕГ ПОСИКАЛЮК
кандидат юридичних наук, доцент, старший науковий співробітник Відділу міжнародного приватного права та правових проблем євроінтеграції Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, перший заступник головного редактора юридичного журналу “Право України” (Київ, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8841-8481 oleg.posykaliuk@gmail.com
|
| Назва журналу | Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія) |
| Випуск | 10 / 2021 |
| Сторінки | 202 - 210 |
| Анотація | Штучний інтелект (АІ, від англійського “artificial intelligence”) за якусь чверть століття перейшов зі сторінок наукової фантастики у технології, з якими ми стикаємося у повсякденному житті (фільтри електронної пошти, алгоритми пошукових серверів, таргетована реклама, рекомендації аудіота відеоконтенту на основі уподобань, чат-боти, електронний банкінг тощо). Нині відносини щодо створення та використання АІ, внаслідок свого значного поширення, вже набули ознак стійкості й однорідності, що дозволяє та одночасно створює необхідність їх правового регулювання, зокрема і в межах цивільного права. Мета статті – із застосуванням порівняльно-правового методу визначити основні підходи до регулювання відносин із приводу АІ у різних країнах. На основі проведеного дослідження правового регулювання відносин із приводу АІ у зарубіжних країнах можемо виокремити кілька основних підходів такого регу лювання: затвердження державних стратегій (концепцій, програм) розвитку АІ; закріплення принципів створення та використання АІ; ухвалення спеціального закону, присвяченого регулюванню відносин із приводу АІ; предметне (секторальне чи галузеве) регулювання відносин із приводу АІ; встановлення рекомендаційних норм, що містять вказівки для суб’єктів відносин із приводу АІ. Встановлений перелік підходів до правового регулювання АІ не є вичерпним, ба більше, ці підходи не заперечують один одного, а ймовірніше відображають певну стадію розвитку правового регулювання АІ. У конкретній країні вони можуть застосовуватися одночасно або послідовно, усі разом або окремі з них. Окрім національного рівня сьогодні спостерігається активне розроблення правового регулювання відносин із приводу АІ на міжнародному рівні, що і повинно стати новим предметом дослідження.
|
| Ключові слова | штучний інтелект; правове регулювання; порівняльне право; концепція розвитку штучного інтелекту |
| References | Bibliography Authored books 1. Dutton T, Barron B, Boskovic G, Building an AI World: Report on National and Regional AI Strategies (CIFAR 2018) <https://cifar.ca/wp-content/uploads/2020/05/ buildinganaiworld_eng.pdf> (accessed: 09.10.2021) (in English). 2. Kung J, Boskovic G, Stix Ch, Building an AI World: Report on National and Regional AI Strategies (second ed, CIFAR 2020) <https://cifar.ca/wp-content/uploads/2020/10/ building-an-ai-world-second-edition.pdf> (accessed: 09.10.2021) (in English). 3. Van Roy V, Rossetti F, Perset K, Galindo-Romero L, AI Watch – National strategies on Artificial Intelligence: A European Perspective (Publications Office of the European Union 2021) (in English).
Journal articles 4. Neznamov A, Naumov V, ‘Strategija regulirovanija robototehniki i kiberfizicheskih sistem’ (2018) 2 Zakon 69–89 (in Rassian).
|
| Електронна версія | Завантажити |