У цій науковій статті авторки визначили місце адміністративного процесу в системі юридичного процесу, яке у різних наукових працях встановлюється по-різному, в основу наукових доводів частіше за все покладається зміст на особливості діяльності владного суб’єкта. Всі протиріччя щодо змісту та структури юридичного процесу, а також змісту та структури адміністративного процесу ґрунтуються на методологічній помилці, що дає можливість доводити існування широких і вузьких концепцій розуміння цього інституту

. Наведено заперечення про виокремлення самостійної галузі права – адміністративного процесу як судового розгляду публічно-правових спорів, віднесених до компетенції адміністративних судів.

Відзначено, що ухвалення Адміністративно-процедурного кодексу України внесе черговий хаос у розуміння сутності та системи адміністративного процесу. Отже, адміністративний процес включає такі види діяльності, як реєстраційна, ліцензійна, дозвільна, примусове виконання рішень судів тощо. Безумовно, процес щодо притягненню осіб до адміністративної відповідальності, попереджувальні та припинювальні дії також входять до його системи.

 Відповідно, враховуючи викладене вище, можемо говорити про системність і структурованість юридичного процесу та безпосередньо адміністративного процесу. Адміністративний процес направлений на вирішення індивідуально-адміністра-тивних справ, характеризується стадійністю та організаційною спрямованістю, що здійснюється як судовими, так і несудовими органами.

Структурованість адміністративного процесу залежить від того, що покладається в основу горизонтального поділу видів адміністративних проваджень.

Доведено, що адміністративно-процесуальне право – це самостійна галузь права, змістом якої є сукупність адміністративно-процесуальних та процедурних норм, що регламентують циклічність, послідовність, часові межі, порядок оформлення дій і рішень публічної адміністрації та суду в межах адміністративних справ, а також процесуальне становище цих органів, їх посадових осіб, фізичних та юридичних осіб, які є учасниками адміністративних справ.

Bibliography

Authored books

1. Harlov Carol, Rawlings Richard, Process and Procedure in EU Administration (Oxford and Portland, Oregon 2014) (in English).

2. Komziuk A, Bevzenko V, Melnyk R, Administratyvnyi protses Ukrainy: navchalnyi posibnyk (Pretsedent 2007) (in Ukrainian).

3. Kuzmenko O, Kurs administratyvnoho protsesu: navchalnyi posibnyk (Iurinkom Inter 2013) (in Ukrainian).

4. Kuzmenko O, Teoretychni zasady administratyvnoho protsesu (Atika 2005) (in Ukrainian).

5. Mykolenko O, Teoriia administratyvnoho protsedurnoho prava (Burun Knyha 2010) (in Ukrainian).

6. Tymoshchuk V, Administratyvna protsedura ta administratyvni posluhy. Zarubizhnyi dosvid i propozytsii dlia Ukrainy (Fakt 2003) (in Ukrainian).

Edited books

7. Kopieichykov V (red), Zahalna teoriia derzhavy i prava (Iurinkom 1997) (in Ukrainian).

 8. Kurs administratyvnoho prava Ukrainy: pidruchnyk (Kuzmenko O red, 3-tie vyd, Yurinkom Inter 2018) (in Ukrainian).

Journal articles

9. Chemodurova A, ‘Pravove rehuliuvannia ta yoho efektyvnist u suchasnomu sviti’ (2000) 4 Teoriia derzhavy i prava 262–7 (in Ukrainian).

10. Tarakhovych T, ‘Efektyvnist pravovoho rehuliuvannia’ (2004) 26 Naukovi zapysky. Seriia “Iurydychni nauky” 82–4 (in Ukrainian).

11. Zelencov A, Kononov P, Stahov A, ‘Administrativnyj process kak vid juridicheskogo processa: sovremennye problemy ponimanija i normativno-pravovoj reglamentacii’ [2018] 9 (4) Vestnik SPbGU. Pravo 501–21 (in Russian).

Theses

12. Jakovenko O, ‘Pravovaja procedura’ (avtoref dis kand jurid nauk, 1999) (in Russian).

Websites

13. ‘Poniattia pravovoho rehuliuvannia yak dii prava na suspilni vidnosyny’ (28.09.2010) <https://ru.osvita.ua/vnz/reports/law/10125> (accessed: 05.12.2021) (in Ukrainian).