Недостатнє теоретичне осмислення і відсутність сформованої наукової бази щодо юридичної техніки нормотворення має суттєвий вплив на весь правотворчий процес, в основі якого лежить доктринальне обґрунтування.

Мета статті – розкрити особливості юридичної техніки нормотворення у контексті доктринальних поглядів.

У дослідженні використано принципи й прийоми формально-логічної методології, а також застосовано структурно-функціональний підхід. Виявлення міжгалузевих зв’язків у нормотворенні побудоване на функціональній природі права загалом і регулятивних засобах нормативно-правових актів зокрема. Крім того, у статті отримали застосування діалектичний, системно-структурний і функціональний методи, метод інтерпретації (у застосуванні до чинних норм права). За допомогою формально-юридичного методу простежено взаємозв’язки між змістом і формою норм права із застосуванням інструментарію юридичної техніки.

Показано, що найважливішим фактором модернізації правотворчості має стати доктринальне обґрунтування з метою усунення деформацій соціального механізму правотворчості, забезпечення максимальної та об’єктивної взаємодії всіх інших факторів, що впливають на розвиток вітчизняної правотворчості. Аргументовано, що у процесі вироблення правотворчого рішення варто виходити, перш за все, з їх доцільності, об’єктивної необхідності. Потрібно враховувати прогнозування наслідків, що виникають у результаті реалізації норм права. Обґрунтовано доцільність здійснення наукового прогнозу очікуваних позитивних і негативних наслідків, які виникають у результаті видання певного правотворчого рішення. Результати дослідження можуть бути використані у правотворчості для підвищення якості й ефективності законодавства.

Доктринальні погляди щодо юридичної техніки нормопроєктування актуалізують вимогу обґрунтованості та визначеності. Про якість нормотворення свідчить необхідний ступінь точності та повноти зображення у нормах права дійсних потреб суспільних відносин. На часі ухвалення законопроєкту “Про правотворчу діяльність”, яким буде врегульовано суспільні відносини у сфері нормотворення в Україні. Нормотворення має спиратися на більш надійний фундамент, а саме на юридичну техніку як сукупність прийомів і способів підготовки, розгляду, ухвалення та оприлюднення проєктів нормативно-правових, правозастосовних, інтерпретаційних актів, які забезпечують повне, просте, точне, економічне їх співвідношення із життєвими реаліями, волею нормодавця або інтерпретатора. При такому підході техніко-юридичне обґрунтування нормопроєктування буде формуватися на об’єктивних знаннях, вироблених юридичною наукою, а не на суб’єктивній оцінці якості розроблюваного проєкту нормативно-правового акта, яка може бути помилковою або навіть мати корупційну та лобістську складові.

Bibliography

Authored books

1. Richard C, Why we’re all Romans: the Roman contribution to the Western world (Rowman & Littlefield Publishers 2010) (in English).

2. Onyshhuk I, Pravovyj monitoryng: problemy metodologii’, teorii’ ta praktyky (Kolo 2017) (in Ukrainian).

3. Rumjancev M, Pravotvorchestvo v Rossijskoj Federacii: monografija (Sreda 2019) (in Russian). 4. Savchyn M, Porivnjal’ne konstytucijne pravo: navchal’nyj posibnyk (Jurinkom Inter 2019) (in Ukrainian).

Edited books

5. Kryzhanivskyj V, Nechyporenko L, Rahimkulov E, Cherednichenko S (eds), Dovidnyk parlamentarja 01. Osnovni aspekty zakonotvorchogo procesu (FOP Moskalenko O. M. 2014) (in Ukrainian).

6. Novitnje vchennja pro tlumachennja pravovyh aktiv: navch. posib. z kursu tlumachennja prav. aktiv dlja suddiv, shho prohodjat pidvyshh. kvalifikacii’, i kand. na posady suddiv, shho prohodjat special’nu pidgotovku (Rotan V red, Pravo 2013) (in Ukrainian).

7. Pravotvorchestvo kak indikator pravovyh cennostej: vnutrigosudarstvennoe, nadnacio nal’noe i mezhdunarodnoe izmerenija. Kollektivnaja monografija (Chestnov I red, Asterion 2018) (in Russian). 8. Zahalna teoriia prava: pidruchnyk (Koziubra M red, Vaite 2015) (in Ukrainian).

Journal articles

9. Aryadoust V, ‘An integrated cognitive theory of comprehension’ (2017) 33 International Journal of Listening <10.1080/10904018.2017> (in English).

10. Gribnau H, ‘Legal Certainty: A Matter of Principle’ (2014) 12 Tilburg Law School Research Paper 94 (in English).

11. Jaja T, ‘Judicial Interpretation of Legislation as a Source of Rules of Legislative Procedure and Legislative Drafting: a Comparative Study of United Kingdom and Nigerian Court Cases on Legislative Drafting’ (2016) 19 Comparative Law Review 170 <10.12775/ CLR.2015.007> (in English).

12. Riedl J, ‘Uncovering legislative pace in Germany: A methodical and computational application to answer temporal questions of law-making’ [2019] 36 (4) Government Information Quarterly <https://doi.org/10.1016/j.giq.2019.07.002> (in English).

13. Symeonides S, ‘Choice of Law in the American Courts in 2020: Thirty-Fourth Annual Survey’ [2021] 69 (2) The American Journal of Comparative Law <https://doi-org.eres. qnl.qa/10.1093/ajcl/avab002> (in English).

14. Xanthaki H, ‘Legislative Drafting: a New Sub-discipline of Law is Born’ [2013] 1 (1) Institute of Advanced Legal Studies (IALS). Student Law Review (in English).

15. Gatilova A, ‘K voprosu o tehnologii pravovogo prognozirovanija’ [2012] 3 (139) Vestnik OGU 31 (in Russian).

16. Onyshhuk I, ‘Problemy vdoskonalennja normatyvno-pravovogo reguljuvannja vymog do jurydychnoi tehniky’ [2011] 6 (102) Jurydychna Ukraina 26 (in Ukrainian).

17. Shutak I, ‘Pravovyj monitoryng: zastosuvannja prognostychnogo metodu’ (2014) 2 Filosofski ta metodologichni problemy prava 53 (in Ukrainian).

18. Shutak I, Onyshhuk I, ‘Jurydychna tehnika konstrujuvannja normy prava’ (2013) 2 Visnyk akademii prokuratury Ukrai’ny 43 (in Ukrainian).

19. Udovyka L, Ganzenko O, ‘Pravovi zasoby pravotvorchosti v konteksti integracii Ukrainy v JeS’ (2017) 10 Pidpryjemnyctvo, gospodarstvo i pravo 203 (in Ukrainian).