Проблематика дослідження нормативної основи сучасного українського конституціоналізму обумовлена двома основними факторами: роллю та значенням конституціоналізму як мети сучасних політико-правових перетворень, що відбуваються в Україні; практичною необхідністю конституційно-правового забезпечення реформаційних процесів у межах цих перетворень через модернізацію Конституції України й удосконалення чинного законодавства, що становлять нормативну основу конституціоналізму.

Метою статті є розкриття конституційно-правової доктрини та визначення особливостей практики створення нормативної основи сучасного українського конституціоналізму, система якого спрямована на обмеження (самообмеження) публічної влади на користь громадянського суспільства, прав та інтересів людини і громадянина для досягнення (визнання, забезпечення, захисту) конституційно-правової свободи людини.

Конституція як стрижень українського конституціоналізму за своєю сутністю та змістом має відповідати загальнолюдським цінностям, передовим політико-правовим ідеям і принципам європейського конституціоналізму та, водночас, змінюватися (удосконалюватися) відповідно до тенденцій розвитку організованого суспільства. Сучасний український конституціоналізм має спиратися на послідовну, структуровану систему конституційного законодавства, яка характеризується оптимальним поєднанням стабільності й гнучкості, що є можливим лише при чіткому визначенні предмета регулювання з боку найважливішого нормативного акта у цій системі після Конституції – конституційного закону та запровадження виокремлення органічних і звичайних законів. Із зазначеного випливає необхідність виділення з усього масиву суспільних відносин вичерпного, закритого переліку питань (відносин), які підлягають регулюванню виключно конституційними й органічними законами. Під конституційними законами, що входять до системи конституційного законодавства, доцільно розуміти закони, що вносять зміни до Конституції України (конституційні закони про внесення змін до Основного Закону), а також закони, що регулюють найважливіші суспільні відносини, які складаються у процесі здійснення державної і публічно-самоврядної влади та її відносини з народом, населенням, громадянським суспільством та людиною (конституційні закони про забезпечення конституційного ладу України). Органічні ж закони доцільно ухвалювати з усіх інших питань, пов’язаних із конституційним устроєм держави і суспільства, за прямим посиланням у тексті Конституції України за існуючою законотворчою процедурою, при одночасному спрощенні процедури ухвалення звичайних законів із поточних питань.

Таким чином, враховуючи вітчизняні конституційно-правові реалії, існуючу практику законотворення науково обґрунтованим і практично доцільним, для створення ефективної нормативної основи сучасного українського конституціоналізму, є внесення змін до Конституції України відповідно до тенденцій конституційного розвитку української держави та суспільства; а також – удосконалення системи конституційного законодавства, зокрема через введення в законотворчу практику України класифікації законів на конституційні, органічні та звичайні.

Bibliography

Authored books

1. Boryslavska O, Yevropeiska model konstytutsionalizmu: systemno-aksiolohichnyi analiz (Pravo 2018) (in Ukrainian).

2. Shapoval V, Sravnytelnoe konstytutsyonnoe pravo (Kniahynia Olha 2007) (in Russian).

Edited and translated books

3. Diuhy Leon, Konstytutsyonnoe pravo. Obshchaia teoryia hosudarstva (Iuryd l-ra 2005) (in Ukrainian).

4. Koziubra M (red), Konstytutsiine pravo (VAITE 2021) (in Ukrainian).

5. Riiaka V, Zakomorna K (uporiad), Konstytutsiine zakonodavstvo zarubizhnykh krain: khrestomatiia (Iurinkom Inter 2007) (in Ukrainian).

Journal articles

6. Dutka H, ‘Klasyfikatsiia zakoniv: realnist i perspektyvy’ (2012) 2 Prykarpatskyi yurydychnyi visnyk 27 (in Ukrainian).

7. Dutka H, ‘Orhanichni zakony v systemi zakonodavstva Ukrainy’ [2013] 1 (3) Prykarpatskyi yurydychnyi visnyk 87 (in Ukrainian).

8. Popovych N, ‘Konstytutsiini zakony: porivnialno-pravovyi analiz’ (2018) 20 Natsyonalnyi yurydycheskyi zhurnal (in Ukrainian).

Theses

9. Dutka H, ‘Zakon u systemi normatyvno-pravovykh aktiv Ukrainy’ (avtref dys kand yuryd nauk, Kyiv nats un-t im T Shevchenka 2003) (in Ukrainian).

Websites

10. Delpere F, Vyznachennia ta znachennia zakoniv. Rada za Yevropu: Zmitsnennia spromozhnosti ta potentsialu Verkhovnoi Rady Ukrainy (Proekt YeS-PROON) <https:// www.undp.org/content/dam/ukraine/docs/DG/Rada%20for%20Europe/paper%20 meaning%20of%20law%20UA.pdf> (accessed: 15.12.2021) (in Ukrainian).

11. Dopovid ta Dorozhnia Karta shchodo vnutrishnoi reformy ta pidvyshchennia instytutsiinoi spromozhnosti Verkhovnoi Rady Ukrainy: pidhotovleno Misiieiu Yevropeiskoho parlamentu z otsinky potreb pid holovuvanniam Peta Koksa, Prezydenta Yevropeiskoho parlamentu 2002–2004 (2015–2016) <https://www.europarl.europa.eu/resources/library/media/20 160301RES16508/20160301RES16508.pdf> (accessed: 15.12.2021) (in Ukrainian).

12. Zmini do Konstituciyi Ukrayiny v chastini decentralizaciyi vlady. Finalnij zvit za rezultatami inklyuzivnih pozaparlamentskih publichnih konsultacij “Zmini do Konstituciyi Ukrayiny u chastini decentralizaciyi cherez consensus”. Proekt tekstu zmin do Konstituciyi Ukrayiny v chastini decentralizaciyi vlady (2021) <http://komsamovr.rada.gov.ua/ uploads/documents/42960.pdf> (accessed: 15.12.2021) (in Ukrainian).

13. ‘Perspektyvy zminy protsedury pryiniattia zakoniv u Verkhovnii Radi Ukrainy. Analitychna zapyska’ (Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen, 2013) <https:// niss.gov.ua/doslidzhennya/politika/perspektivi-zmini-proceduri-priynyattya-zakonivuverkhovniy-radi-ukraini> (accessed: 15.12.2021) (in Ukrainian).