Концепцією реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні передбачено установлення нового адміністративнотериторіального устрою у складі адміністративно-територіальних одиниць трьох рівнів: громади (базовий рівень), району та регіону (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ і Севастополь). Водночас на рівні законів України у нормативний обіг уведені юридичні конструкції: “сформована територіальна громада”, “розформована територіальна громада”, “територія територіальної громади”, “територія об’єднаної територіальної громади”, правовий статус та місце яких у системі територіальної організації України є невизначеним.

У результаті виникла наукова проблема щодо з’ясування правової природи наведених юридичних конструкцій та їх співвідношення з існуючими ланками адміністративно-територіального устрою України.

Метою статті є встановлення правового статусу територій територіальних громад, їх правової природи, характерних рис і з’ясування їх місця у територіальному устрої України.

 Наголошено на тому, що об’єднана територіальна громада є різновидом територіальної громади, яка є соціальною спільнотою. Аргументовано, що формування та розформування територіальної громади має своїм об’єктом не територіальну громаду як соціальну спільноту (жителів громади), а організацію (укрупнення) її території, а тому не призводить до утворення або припинення об’єднаних територіальних громад.

Виявлено, що утворені об’єднані територіальні громади стали основою для визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад. Обґрунтовано, що затвердження урядом територій територіальних громад не є вирішенням питань адміністративно-територіального устрою, а тому не призвело до наділення територіальної громади статусом адміністративно-територіальної одиниці.

Проаналізовано, що межі територій територіальних громад є умовними та визначаються встановленими межами сільських і селищних рад як адміністративнотериторіальних одиниць. Висвітлено, що території територіальних громад є об’єктом Державного земельного кадастру, що наділяє їх самостійним правовим статусом.

У результаті зроблені висновки про те, що територія територіальної громади є проміжною ланкою у процесі реформування системи адміністративно-територіального устрою України, яка частково виконує функцію базової адміністративнотериторіальної одиниці – територіальної громади, для визначення просторової основи компетенції територіальної громади та юрисдикції її органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань місцевого значення.

Bibliography

Authored books

1. Dyman T, Mazur T, Bezpeka prodovolchoi syrovyny i kharchovykh produktiv (Akademiia 2011) (in Ukrainian).

Edited books

2. Pravove rehuliuvannia sfery zakhystu prav spozhyvachiv u Yevropeiskomu Soiuzi ta v Ukraini (kompleksne porivnialno-pravove doslidzhennia) (Hrytsiak I red, ATIKA-N 2005) (in Ukrainian).

 Journal articles

3. Belinska S, Orlova N, Motuzka Yu, ‘Kontseptualni zasady harantii bezpechnosti kharchovykh produktiv’ [2011] 1 (11) Tovary i rynky 176–82 (in Ukrainian).

4. Malanchuk T, ‘Derzhavnyi kontrol ta nahliad za bezpekoiu kharchovykh produktiv’ [2011] 2 (5) Pravovyi visnyk Ukrainskoi akademii bankivskoi spravy Naukovopraktychnyi zhurnal 45–9 (in Ukrainian).

Websites

5. Zabezpechennia bezpechnosti i yakosti ahrarnoi ta kharchovoi produktsii vidpovidno do vymoh Uhody pro asotsiatsiiu (bazovyi analitychnyi material do seminariv u rehionakh) <https://www.civic-synergy.org.ua/wp-content/uploads/2018/04/Zabezpechennyabezpechnostii-yakosti-agrarnoyi-ta-harchovoyi-produktsiyi-vidpovidno-do-vymogUgody-pro-asotsiatsiyu.pdf> (accessed: 23.12.2021) (in Ukrainian).