Набуття чинності нормами Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) показало юридичну невизначеність низки його норм, а також неуніфікованість практики щодо питань призначення підготовчого засідання; повноважень судді при отриманні обвинувального акта з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судо вому засіданні; об’єднання матеріалів кримінальних проваджень щодо проступку та злочину; формулювання ухвал суду, зокрема резолютивних час тин; викладення вироків тощо; доктринальні рекомендації з цих питань практично відсутні.   

Метою статті є визначення видів судових проваджень щодо проступків у суді першої інстанції; виявлення змістовних і техніко-юридичних неузгодженостей нормативної регламентації судового провадження у суді першої інстанції щодо кримінальних проступків, формування пропозицій щодо їх усунення.

Диференціація судового провадження щодо кримінальних проступків у суді першої інстанції здійснюється таким чином: без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження; розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку з викликом учасників кримінального провадження; загальний порядок (коли обвинувальний акт надійшов без клопотання прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та відсутні письмові заяви підозрюваного, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження); загальний порядок із застосуванням ч. 3 ст. 349 КПК України.

Основними практичними проблемами застосування норм КПК України щодо провадження у суді першої інстанції кримінальних проступків є: умови ініціювання розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні; дії суду при отриманні обвинувального акта у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку; призначення підготовчого судового засідання; обвинувальний акт щодо кримінального проступку поза межами судового засідання; дослідження доказів у судовому розгляді у разі призначення розгляду у судовому засіданні з викликом учасників кримінального провадження.

Положення КПК України та практика їх застосування вказує на потребу внесення змін і доповнень, які регламентуватимуть: призначення підготовчого засідання; введення у ст. 381 КПК України умов спрощеного розгляду; унормування порядку дій суду після підготовчого засідання; дослідження результатів медичного освідування здійснюється у порядку дослідження документів; дослідження показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото і- кінозйомки, відеозапису, чи засобів фотоі кінозйомки, відеозапису здійснюються у порядку дослідження звуко- і відеозаписів; дослідження висновку спеціаліста відбувається у порядку дослідження висновку експерта.

Bibliography

Authored books

1. Babaieva O, Pidhotovche provadzhennia u systemi stadi kryminalnoho protsesu Ukrainy (Pravo 2020) (in Ukrainian).

Edited books

2. Alenin Yu ta inshi, Sudove provadzhennia: navchalno-metodychnyi posibnyk (2020). DOI: 10.32837/11300.12523 (in Ukrainian).

3. Alenin Yu ta inshi, Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy (Feniks 2020) (in Ukrainian).

Journal articles

4. Zadoya K, ‘Sproshchene provadzhennia shchodo kryminalnykh prostupkiv za Kryminalnym protsesualnym kodeksom Ukrainy 2012 roku ta zakonodavstvom yevropeiskykh derzhav’ (2015) 1 Visnyk kryminalnoho sudochynstva 29–39 (in Ukrainian).

Websites

5 Hloviuk I, ‘Sudove provadzhennia shchodo kryminalnykh prostupkiv: chy spravdiatsia ochikuvannia?’ <https://unba.org.ua/publications/5741-sudove-provadzhennya-shodokriminalnih-prostupkiv-chi-spravdyat-sya-ochikuvannya.html> (accessed: 24.12.2020) (in Ukrainian).

6. Slutska T, ‘Shchodo pytannia sproshchenoho sudovoho provadzhennia stosovno kryminalnykh prostupkiv: analiz zakonodavstva’ <https://protocol.ua/ru/shchodo_ pitannya_sproshchenogo_sudovogo_provadgennya_stosovno_kriminalnih_ prostupkiv_analiz_zakonodavstva> (accessed: 24.12.2020) (in Ukrainian).