Вплив змагального процесу на організацію судово-експертного забезпечення судочинства у державах загального права є актуальним для наукового вивчення.

 Метою статті є аналіз організаційних і процесуальних особливостей залучення судового експерта у кримінальне провадження Великої Британії та дослідження впливу змагального процесу на організацію судово-експертного забезпечення судочинства у державах загального права.

Встановлено, що завдяки принципу змагальності, який домінує, зокрема, у Великій Британії, сторони отримують можливість на власний розсуд визначати, які докази подавати до суду, а також самостійно вибирати експерта. Експерт у змагальній системі мав би надавати висновок на основі власної незалежної оцінки і не має обов’язку “дбати” про позицію сторони, яка його залучила у провадження.

Розглянуто концепцію експерта як “найманої зброї” (“hired guns”) і теорію “експертного шопінгу” (“expert shopping”) як загрозу для здійснення об’єктивного та неупередженого правосуддя у державах, де домінує змагальний процес. Досліджено окремі шляхи вирішення проблеми упередженості експертів у змагальній системі.

З’ясовано історичні передумови виникнення “обізнаного свідка” у кримінальному процесі Великої Британії. Встановлено, зважаючи на особливості судового процесу та правової системи загалом, відмінності законодавчого підходу Великої Британії до статусу експерта від підходу у державах континентального права.

Звернено увагу на організаційні та процесуальні особливості залучення судового експерта у кримінальне провадження Великої Британії. З цією метою проаналізовано прецедентну практику, Кримінально-процесуальні правила Великої Британії, Положення про акредитацію судових експертів, Вказівки Королівської прокурорської служби, що стосуються експертних доказів, а також окремі моніто-рингові документи, присвячені проблемам судової експертизи у Великій Британії. Визначено статус експертних доказів для доведення чи спростування обвинувачення у кримінальному провадженні.

За результатами дослідження зроблено висновок, що функція експерта у Великій Британії включає необхідність збалансувати очікування клієнта із зобов’язанням підтримувати об’єктивність. Виявлено недоліки відсутності системи атестації та ліцензування судових експертів і відповідних реєстрів судових експертів, що ставить під сумнів належний рівень їхньої професійної підготовки. Залучення судового експерта у кримінальне провадження Великої Британії, у якій домінує змагальний процес, поступово запозичує деякі риси, характерні обвинувальному процесу.

Bibliography

Authored books

1. Trefilov A, Ugolovny’j proczess zarubezhny’kh stran, t 1 (2016) (in Russian).

Edited and translated books

2. Kovera M, AustinJ, ‘Expert Testimony’ in James D. Wright (ed), International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences (second ed, Elsevier 2015) (in English).

3. Mackay R, Colman A, Thornton P, ‘The admissibility of expert psychological and psychiatric testimony’ in Heaton-Armstrong A, Shepherd E, Wolchover D (eds), Analysing witness testimony: A guide for legal practitioners and other professionals (Blackstone 1999) (in English).

4. Sheperd R, Neprirodni` vipadki. Notatki sudmedeksperta v 34 roztinakh (per z angl, Fors Ukrayina 2020) (in Ukrainian).

Journal articles

 5. Beran R, ‘The role of the expert witness in the adversarial legal system’ [2009] 17 (1) Journal of law and Medicine 137 (in English).

6. Colman Andrew, Mackay Ronnie, ‘Legal issues surrounding the admissibility of expert psychological and psychiatric testimony’ (1993) Issues in Criminological & Legal Psychology 47–9 (in English).

7. Decaigny T, ‘Inquisitorial and Adversarial Expert Examinations in the Case Law of the European Court of Human Rights’ [2014] 5 (2) New Journal of European Criminal Law 154 (in English).

8. Gheorghe Popa, Ionel Necula, ‘Study on expert status in the European judicial system’ (2013) 3 Agora International Journal of Juridical Sciences 161–8 (in English).

9. Gudjonsson G, ‘Criminal Court Proceedings in England: The Contribution of the Psychologist as an Expert Witness’ (1986) 5 Medicine and Law 401 (in English).

10. Huyghe S, Chan A, ‘The evolution of expert witness law under UK and US Jurisdictions’ [2013] 8 (4) Construction Law International 14 (in English).

11. Mason J K, ‘Expert Evidence in the Adversarial System of Criminal Justice’ [1986] 26 (1) Medicine, Science and the Law 11 (in English).

12. Milroy C, ‘A Brief History of the Expert Witness’ [2017] 7 (4) Acad Forensic Pathol 516–26 (in English).

13. Samuels Alec, ‘Finding the Expert, the Right Expert, the Expert Expert’ [2001] 69 (3) Medico-Legal Journal 127 (in English).

14. Skúli Magnússon, ‘The Use of Experts in Icelandic Law of Procedure’ (2007) 51 Scandinavian studies in law 384 –7 (in English).

15. Sonenshein D, Fitzpatrick C, ‘The problem of partisan experts and the potential for reform through concurrent evidence’ [2013] 32 (1) Rev. Litig. 9 (in English). 16. Stockdale Michael, Jackson Adam, ‘Expert Evidence in Criminal Proceedings: Current Challenges and Opportunities’ [2016] 80 (5) Journal of Criminal Law 345 (in English).

17. Yun-wei Jiang, ‘Controlling Dishonesty of Expert Witnesses’ [2007] 4 (5) US-China Law Review 66 (in English).

18. Romanenko L, ‘Rozvytok orhanizatsii sudovo-ekspertnoi diialnosti v Ukraini z urakhuvanniam dosvidu deiakykh zarubizhnykh krain (2012) 1 Pravo ta upravlinnia 444–52 (in Ukrainian).

Websites

19. ‘Kompetencje biegłych sądowych – oczekiwania i kryteria oceny: przegląd rozwiązań stosowanych w różnych państwach i systemach prawnych’ (Forensic Watch) <http://forensicwatch.pl/pliki/Forensic_Watch_Desk_Research.pdf> (accessed: 11.02.2021) (in Polish).

20. ‘Wynagrodzenia biegłych sądowych. Polska na tle krajów europejskich’ (Forensic Watch 2016) <http://forensicwatch.pl/web/pliki/baza-wiedzy/Opracowania/WynagrodzeniaBieglych.pdf> (accessed: 11.02.2021) (in Polish).