Постійною проблемою для суддів першої інстанції є проблема судової правотворчості щодо тлумачення норм права стосовно випадків, коли спірні правовідносини не врегульовані законом чи не мають відповідної точності, а тому їхнє урегулювання здійснюється на основі закону, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за їхньої відсутності – за допомогою тлумачення процесуальних принципів, способів захисту тощо, беручи до уваги інші загальні засади законодавства (аналогія права).

Водночас невід’ємною складовою для судової правотворчості як у сфері аналогії закону, так і у сфері аналогії права є наявність стандарту доказування, який формується судом при його комплексному дослідженні всіх засобів доказування, які були надані сторонами. Оскільки ці дві процесуальні категорії завжди перебувають у взаємозв’язку, то відсутність такої взаємозалежності унеможливлює висновок щодо юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Таким чином, на основі стандарту доказування, за відсутності чи казуїстичності або суперечливості норм матеріального права, суд може здійснити точне тлумачення подібних до спірних правовідносин норм права, розширяючи їхній зміст, яким і охоплюється вся суть спірних правовідносин, а за відсутності наближених до спірних правовідносин норм права – може розглянути справу по суті, даючи спірним правовідносинам відповідну юридичну кваліфікацію.

Сьогодні надстрімкий розвиток суспільних, наукових, технічних, технологічних відносин об’єктивно не дає можливості законодавцю врегулювати всі без винятку правовідносини нормами права чи оперативно внести зміни до таких норм. Це означає, що проблема судової правотворчості в судах першої інстанції і невід’ємної його частини – стандарту доказування, буде посилюватися, оскільки норми права доволі швидко “старіють”.

Метою статті є дослідження теоретико-правових аспектів як судової правотворчості, так і стандарту доказування у судах першої інстанції та їхній взаємозв’язок у сфері застосування аналогії права та аналогії закону з урахуванням тих тенденцій, які формуються у суспільстві та правосудді сучасної України.

Bibliography

Authored books

1. Cross R, Wilking W. Outline of the law of evidence (Butterworths Law 1986) (in English).

2. Reutlinger M, Evidence: Essential Terms and Concepts (Aspen Law & Business 1996) (in English). 3. Yasynok M, Osoblyvosti okremoho provadzhennia u tsyvilnomu protsesualnomu pravi Ukrainy (Alerta 2014) (in Ukrainian).

Journal articles

4. Luts L, ‘Perspektyvy stanovlennia sudovoho pretsedentu yak gzherela prava Ukrainy’ (2006) 6 Visnyk Tsentru suddivskykh studii 9–15 (in Ukrainian).

5. Maslov V, ‘Deiaki aspekty dokazuvannia pry naiavnosti sudovoho pretsedentu’ [2015] 4 (3) Pravo i suspilstvo 92–7 (in Ukrainian).

6. Romaniuk Ya, ‘Sudova pravotvorchist v umovakh reformuvannia pravosuddia: rol Verkhovnoho Sudu Ukrainy’ (2016) 10 Pravo Ukrainy 9–19 (in Ukrainian).

7. Zelenko I, ‘Pravovi peredumovy ta metodyka vykorystannia yurydychnykh analohii’ (2009) 1 Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo 60–3 (in Ukrainian).

Thesis

8. Fasii B, ‘Subsydiarne zastosuvannia norm tsyvilnoho zakonodavstva v Ukraini: teoriia ta praktyka’ (avtoref dys kand yuryd nauk, 2017) (in Ukrainian).

9. Kalashnyk O, ‘Prohalyny v tsyvilnomu protsesualnomu zakonodavstvi ta yikh usunennia’ (avtoref dys kand yuryd nauk, 2016) (in Ukrainian).

10. Zavalniuk S, ‘Analohiia prava za tsyvilnym zakonodavstvom Ukrainy’ (avtoref dys kand yuryd nauk, 2015) (in Ukrainian).