Responsive image
Назва статті Дискусія щодо поняття права публічної власності: аргументи “за” та “проти”
Автори
ОЛЕГ ПЕРВОМАЙСЬКИЙ

кандидат юридичних наук, суддя Конституційного Суду України, доцент, доцент кафедри цивільного права Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна) pervomayskiy@gmail.com

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 5 / 2021
Сторінки 50 - 66
Анотація

Право власності, будучи поняттям і юридичним інститутом, може та має бути досліджено не лише як винятково цілісне утворення, а й у своїх розумно виокремлених складових, видах, аспектах, ознаках тощо. Застосування подібної дослідницької методології не руйнує ідею цілісності права власності, а навпаки – у разі виваженого та збалансованого застосування надає підґрунтя для більш якісного розуміння самого права власності та відносин, у межах яких воно здійснюється. Враховуючи зазначені міркування, безпосереднім об’єктом дослідження у межах цієї праці обрано поняття “право публічної власності”.

Метою статті є, по-перше, виявлення змісту поняття “право публічної власності”, по-друге, встановлення подальших перспектив застосування цього поняття e теоретичній і практичній юриспруденції.

Встановлено, що у Конституції та законах України термін “право публічної власності” не використовується, а його зміст не визначається. Водночас більшість сучасних науковців або підтверджують можливість і доречність використання у науко вих дослідженнях терміна та поняття “право публічної власності” з певними обмеженнями, або обґрунтовують шлях подальшого розвитку та еволюції цього поняття з метою його застосування у законодавстві, правозастосовній діяльності тощо. При цьому “право публічної власності” переважно розглядаються як родове поняття, що охоплює своїм обсягом такі поняття, як “право власності Українського народу”, “право державної власності”, “право комунальної власності”.

У статті аргументується теза про відсутність підстав для тлумачення змісту й обсягу поняття “права публічної власності” через види права власності, що належать різним суб’єктам публічного права, констатовано відсутність теоретичної та практичної потреби у понятті “право публічної власності”. Натомість запропоновано підтримати ідею поділу державної власності на приватну (використовується для задоволення приватного інтересу з отримання прибутку від свого майна) та публічну (не підлягає відчуженню, приватизації, оскільки вона задовольняє публічні інтереси). Унаслідок цього під правом державної публічної власності слід розуміти насамперед право власності Українського народу. Зі свого боку, під правом приватної державної власності слід розуміти право власності на те державне майно, що може бути відчужене на користь приватних власників.

 

Ключові слова право власності; право публічної власності; право власності Українського народу; право державної власності; право комунальної власності; право приватної державної власності; право публічної державної власності
References

Bibliography

Authored books

1. Maidanyk R, Rechove pravo: pidruchnyk (Alerta 2019) (in Ukrainian).

 2. Nosik V, Pravo vlasnosti na zemliu Ukrainskoho narodu (Yurinkom Inter 2006) (in Ukrainian).

3. Sklovskiy K, Sobstvennost v grazhdanskom prave: uchebno-prakticheskoe posobiye (2nd edn, Delo 2000) (in Russian).

 

Edited books

4. Dovhert A, Kharytonov Ye (red), Onovlennia Tsyvilnoho kodeksu Ukrainy: formuvannia pidkhodiv (Helvetyka 2020) (in Ukrainian).

5. Dzera O, Kuznetsova N (red), Pravo vlasnosti v Ukraini. Navch. posib. (Yurinkom Inter 2000) (in Ukrainian).

6. Kharytonov Ye, Kharytonova O (red), Rekodyfikatsiia tsyvilnoho zakonodavstva Ukrainy v umovakh yevrointehratsiinykh protsesiv (Norma prava 2020) (in Ukrainian).

7. Spasibo-Fateyeva I (red), Kharkovskaya tsivilisticheskaya shkola: pravo sobstvennosti (Pravo 2012) (in Russian).

8. Ustymenko V (red), Publichna vlasnist: problemy teorii i praktyky (Desna Polihraf 2014) (in Ukrainian).

 

Journal articles

 9. Dovhert A, ‘Rekodyfikatsiia Tsyvilnoho kodeksu Ukrainy: osnovni chynnyky i peredumovy dlia startu’ (2019) 1 Pravo Ukrainy 27 (in Ukrainian).

10. Mamutov V, ‘O publichnoy sobstvennosti v smeshannoy ekonomike’ (2013) 1 Ekonomіka ta pravo 5 (in Russian).

11. Mazayev V, ‘Publichnaya forma sobstvennosti kak instrument konstitutsionnopravovogo regulirovaniya ekonomiki’ (2017) 3 Pravo. Zhurnal Vysshey shkoly ekonomiki 19 (in Russian).

12. Spasybo-Fatieieva I, ‘Formy prava vlasnosti’ (2009) 3 Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy 150 (in Ukrainian).

13. Ustymenko V, Dzhabrailov R, ‘Zahalni ta spetsialni oznaky publichnoi vlasnosti yak predmet naukovykh doslidzhen’ [2012] 4 (71) Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy 198 (in Ukrainian).

 

Conference papers

14. Shyshka R, ‘Rozdumy shchodo kodyfikatsii tsyvilnoho zakonodavstva’ v Problemy tsyvilnoho prava ta protsesu: tezy dopovidi uchasnykiv naukovo-praktychnoi konferntsii, prysviacheny 95 richnytsi vid dnia narodzhennia O. A. Pushkina (Panov 2020) 83 (in Ukrainian).

 

Websites

15. Spasybo-Fatieieva I, ‘Z pryvodu kontseptsii shchodo modernizatsii Tsyvilnoho kodeksu Ukrainy (rekodyfikatsii)’ (Sudebno-yuridicheskaya gazeta. Blog, 23.12.2019) <https:// bit.ly/3gazxyk> (accessed: 14 April 2021) (in Ukrainian).

 

Електронна версія Завантажити