У статті розглядається можливість вирішення корпоративних спорів у порядку медіації в аспекті викликів бізнесу та досвіду сучасного юридичного закріплен ня у країнах Європейського Союзу та на міжнародному рівні. Досліджено правове регулювання медіації у контексті Директиви Європейського Парламенту та Ради 2008/52/ЄС про деякі аспекти посередництва (медіації) в цивільних та комерційних справах та Конвенції Організації Об’єднаних Націй про міжнародні угоди, укладені в результаті медіації від 7 серпня 2019 р. (Сінгапурська конвенція), яку підписали 46 країн, зокрема й Україна. Аналізуються проєкти законів України про медіацію з позицій урегулювання корпоративних спорів.

 Метою статті є дослідження перспектив впровадження медіації в корпоративних спорах в Україні з огляду на кращий зарубіжний досвід.

 Сучасне українське законодавство не регулює медіацію. У результаті аналізу законопроєктів про медіацію виявлено, що можливість медіаційного вирішення спору не повинна випливати виключно з положень договору. Медіація має стати способом врегулювання всіх конфліктів, які виникли або можуть виникнути між сторонами у зв’язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають такі правовідносини договірний характер, чи ні. Таке положення має надзвичайно важливий практичний компонент для корпоративного права, адже статут не є видом договору за українським законодавством. Тимчасом саме в статуті було б зручно закріплювати можливість розв’язання корпоративних конфліктів за допомогою медіації.

Авторки доходять висновку про необхідність законодавчого забезпечення примусового виконання медіаційного рішення з огляду на виклики бізнесу. Така доцільність обґрунтовується особливостями корпоративних конфліктів, потребами популяризації медіації, розвантаження судової системи.

Bibliography

Authored books

1. Runesson E M, Guy M L, Mediating corporate governance conflicts and disputes (Focus 2017) (in English).

2. Steffek Felix, Mediation in the European Union: An Introduction (Cambridge 2012) (in English).

Journal articles

3. Mackie K, ‘A new reality emerging in corporate counsel dispute. Manager?’ (2013) JulSep Corporate Disputes 55–7 (in English).

4. Sussman E, ‘The Singapore Convention. Promoting the Enforcement and Recognition of International Mediated Settlement Agreements’ (2018) 3 ICC Dispute Resolution Bulletin 42–54 (in English).

5. Belousov, P. ‘Perspektivy razvitiia mediatsii v Ukrainie’ (2014) 25 Yurist i zakon <http://www.kisiland partners.com/content/files/article_belousov_uz_liga_rus.pdf> (in Russian).

6. Mazaraki H, ‘Sinhapurska konventsiia: teoretyko-pravovyi analiz’ (2019) 1 Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo 26–34 (in Ukrainian).

7. Ostrovska O, and Finko O, ‘Mediatsiia yak alternatyvnyi sposib urehuliuvannia konfliktiv ta konsaltynhova posluha (2018) 21 Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky 31 (in Ukrainian).

8. Pukhalenko V, ‘Deiaki aspekty mediatsii u tsyvilnykh ta komertsiinykh spravakh, yak skladova polityky Yevropeiskoho soiuzu’ (2012) 3 Forum prava 585–9 (in Ukrainian).

Websites

9. ‘Mediation in Italy’ <https://www.lexology.com/library/detail.aspx?g=d0faf894-e44246f9-9fee-dfb1f78ddd4aL> (accessed: 29.06.2021) (in English).

10. ‘UK: post Jackson reforms – are mediation costs recoverable?’ <http://hsfnotes.com/ adr/2013/05/29/uk-post-jackson-reforms-are-mediation-costs-recoverable> (accessed: 29.06.2021) (in English).

11. Runesson E M, Mari-Lorans H, ‘Mediatsiia konfliktiv i sporiv u haluzi korporatyvnoho upravlinnia’ <http://www.ifc.org/wps/wcm/connect/deed798048a7e4ae9e6fdf60 60ad5911/FocusReport_Ukr_final.pdf?MOD=AJPERES> (accessed: 29.06.2021) (in Ukrainian).

12. Shvarts, O, ‘Obzor zakonodatelstva Ispanii o mediatsii’ <http://mediators.ru/rus/ about_mediation/foreign_law/spain/text1> (accessed: 29.06.2021) (in Russian).